Умберто Еко - Маятник Фуко

«Я завжди знав, що на тебе можна лічити,» сказав їй я.

Я залишався з Лією й тоді, коли вона вийшла з клініки, адже тільки-но опинившись вдома, вона, міняючи малому пелюшки, вибухнула плачем і сказала, що ніколи не дасть собі ради. Згодом хтось пояснив нам, що це нормально — після піднесення, викликаного перемогою під час пологів, надходить відчуття безсилости перед незчисленністю завдань. У ті дні, коли я тинявся по хаті, почуваючи себе непотрібним — у кожному разі непридатним для годування груддю, — я проводив довгі години, читаючи все, що зміг знайти про теллюричні потоки.

Після повернення я заговорив про це з Альє. Він знудьговано махнув рукою: «Убогі метафори, які натякають на таємницю змія Кундаліні. Китайська геомантія теж шукала в землі сліди дракона, але теллюричний змій означав усього лиш змія втаємничення. Богиня спочиває у вічному летаргічному сні у формі скрученого змія. Кундаліні ніжно, з легким свистом пульсує, пульсує і з’єднує важкі тіла з тілами тендітними. Наче вихор, або водяний смерч, наче половина складу ОМ».

«То на яку ж таємницю натякає змій?»

«На теллюричні потоки. Але на справжні теллюричні потоки».

«А що ж таке справжні теллюричні потоки?»

«Це велика космологічна метафора, яка натякає на змія».

До дідька Альє, сказав я собі. Я знаю про це більше від нього.

Я перечитав свої нотатки Бельбо та Діоталлеві, і сумнівів у нас більше не зосталося. Нарешті ми знайшли можливість дати тамплієрам гідну таємницю. То було найбільш економне, найбільш вишукане вирішення, й усі елементи нашого тисячолітнього ребусу ставали на свої місця.

Отже, кельти знали про теллюричні потоки: вони дізналися про це від атлантів, коли ті з них, які вижили після занурення у воду континенту, емігрували частково до Єгипту, а частково до Британії.

Атланти довідалися про все від наших пращурів, котрі мандрували з Авалону через континент Му аж до центральної пустелі Австралії, — коли всі континенти становили єдине, неподільне ядро, чудесну Пангею. Вистачило б уміти прочитати (як уміють аборигени, які, однак, мовчать) таємничу абетку, висічену на великій скелі Аєрс-Рок, щоб знайти Пояснення. Аєрс-Рок — це антипод великої (невідомої) гори, яка є Полюсом, справжнім Полюсом, Полюсом ініціації, а не тим, до якого може дістатися перший-ліпший міщух-мандрівник. Звичайно — і це очевидно для кожного, хто не дає себе засліпити фальшивій мудрості західної науки, — видимий Полюс не є справжнім Полюсом, справжнього Полюса не здатен побачити ніхто, за винятком кількох адептів, вуста яких запечатані.

А кельти вірили, що вистачило б знайти глобальну карту цих потоків. Ось чому вони зводили мегаліти — то були радіочутливі апарати, щось на зразок клапанів, електричних розеток, умонтованих у точки, де ці потоки розгалужуються в різних напрямках. Ley lines позначали лінію вже визначеного потоку. Дольмени — це камери конденсації енергії, де друїди за допомогою геомантичних пристроїв намагалися екстраполювати глобальну мережу; кромлехи [227] Кромлехи — мегаліти, кам’яні споруди епохи неоліту. та Стоунгендж — то були мікро-макрокосмічні обсерваторії, звідки друїди, досліджуючи порядок сузір’їв, намагалися вгадати порядок потоків — адже, як твердить Смарагдова Таблиця — те, що вгорі, ізоморфне з тим, що долі.

Але проблема полягала не в цьому, принаймні не лише в цьому. Це збагнуло інше крило еміграції атлантів. Окультні знання єгиптян перейшли від Гермеса Трисмегіста до Мойсея, й він обачно приховав їх від своїх голодранців з черевами, все ще повними манни — і дав їм десять заповідей, що їх ті принаймні могли зрозуміти. Істину, яка завше має аристократичний характер, Мойсей зашифрував у П’ятикнижжі. Це зрозуміли кабалісти.

«Подумайте тільки,» говорив я, «усе вже було написано, наче у відкритій книзі, у вимірах Соломонового Храму, а охоронцями таємниці були розенкройцери, які утворювали Велике Біле Братство, тобто секту єссеїв, а ті, як відомо, втаємничили у свої секрети Ісуса, ось вам і причина розп’яття Ісуса, яке інакше годі зрозуміти…»

«Звичайно, страсті Христа — це алегорія, провіщення суду над тамплієрами».

«Справді. А завдяки Йосифові Ариматейському таємниця Ісуса потрапляє, точніше, повертається, у країну кельтів. Але, можливо, ця таємниця ще не повна, християнські друїди знають лише її фрагмент, і ось вам езотеричне значення Ґрааля: за ним щось стоїть, але ми не знаємо, що саме. А про істоту таємниці, що про неї у всій повноті говорив іще Храм, підозрює лише купка рабинів, які зосталися в Палестині. Вони діляться нею з мусульманськими сектами втаємничених, сектами суфі, ісмаїлітів, мутакаллеміні. А від них про це дізнаються тамплієри».