Умберто Еко - Маятник Фуко

«Але чого вони домагаються?»

«Можливо, вони хочуть упіймати двох зайців: з одного боку, дати знак французам, а з іншого — відшукати загублені нитки німецького осередку, який, очевидно, розколовся внаслідок лютеранської реформи. Але саме в Німеччині зчиняється найбільша буча. Від часу виходу маніфестів приблизно до 1621 року автори маніфестів отримують аж занадто багато відповідей…»

Я зацитував деякі з незліченних опусів на цю тему, з тих, якими ми з Ампаро розважалися тієї ночі у Салвадорі. «Між ними, ймовірно, є хтось, кому щось відомо, але він зливається з морем фанатиків, ентузіастів, які надто буквально сприймають маніфести, а, можливо, й провокаторів, які намагаються перешкодити цій операції, ошуканців… Англійці намагаються втрутитися в дискусію, щоб урегулювати її, не випадково Роберт Флудд, іще один англійський тамплієр, впродовж року пише три твори, аби підказати вірну інтерпретацію маніфестів… Але цю круговерть уже не стримаєш, розпочинається Тридцятилітня війна, палатинський курфюрст зазнає поразки від іспанців, Палатинат і Гайдельберґ сплюндровані, Богемія у полум’ї… Англійці вирішують повернутися до Франції і пробують діяти там. Ось чому 1623 року розенкройцери з’являються зі своїми маніфестами в Парижі, звертаючись до французів з більш-менш тими самими пропозиціями, з якими вони звернулися до німців. І що ж ми читаємо в одному з опусів, звернених проти Рози і Хреста в Парижі, виданому від імені когось, хто не довіряв їм або хотів замутити воду? Що вони поклоняються дияволові, це очевидно, але оскільки навіть у наклепах не приховаєш правди, знаходимо там натяк, що вони збираються у Маре».

«То й що?»

«Чи ж ви не знаєте Парижа? Маре — це квартал Храму і, візьміть до уваги, це також квартал єврейського гетто! А крім того, у цих опусах говориться, що розенкройцери перебувають у контакті з сектою іберійських кабалістів Алюмбрадос! Можливо, ці памфлети, які на позір спрямовані проти розенкрейцерів і нападають на тридцять шість невидимих, насправді прагнуть посприяти їх знайденню… Ґабрієль Ноде, бібліотекар Рішельє, пише Instructions à lа France sur la vérité de l'histoire des Frères de la Rose-Croix [181] Instructions à lа France… — фр.: «Вказівки для Франції щодо правди історії братів Рози-Хреста». . Які саме інструкції? Хто він — речник тамплієрів третього осередку, чи шукач пригод, який втручається в чужу гру? З одного боку, здається, що він теж вважає розенкройцерів нікчемними дияволістами, з іншого — він натякає, що десь у світі є ще три розенкройцерські колегії, і це вельми правдоподібно, адже після третьої зустрічі залишаються ще три осередки. Він дає майже фантастичні вказівки (одна колегія нібито знаходиться в Індії, на плавучих островах), але також натякає, що одна з них міститься у підземеллях Парижу».

«Гадаєте, все це пояснює Тридцятилітню війну?» спитав Бельбо.

«Поза всяким сумнівом», сказав я, «Рішельє отримує таємну інформацію від Ноде і, теж бажаючи встромити свого носа в це діло, робить купу помилок, улаштовуючи збройну інтервенцію, чим ще більше заплутує справу. Але я б не знехтував ще двох фактів. 1619 року в Томарі, після сорока шести років тиші, збирається капітула Лицарів Христа. Попередня капітула відбулася 1573 року, небагато років перед 1584 роком, і на меті вона мала, очевидно, підготувати разом з англійцями подорож до Парижу. А після афери з розенкройцерівськими маніфестами її скликають знову, щоб вирішити, якої лінії їм триматися — приєднатися до операції англійців чи спробувати якісь інші шляхи».

«Звичайно», сказав Бельбо, «наче люди, які загубились у лабіринті: один іде одним шляхом, інший — іншим, хтось пробує кричати, але коли лунає відповідь, незрозуміло, чи це голос когось іншого, чи відлуння його власного голосу… Всі просуваються навпомацки. А що ж поробляють тим часом павликіяни та єрусалимляни?»

«Якби знаття», сказав Діоталлеві. «Але я б не оминув увагою того факту, що в той період розповсюджується луріянська Кабала і починаються розмови про Розбиття Посудин… І саме тоді дедалі більшого поширення набуває концепція Тори як неповного послання. В одному польському хасидському творі говориться: якби відбулася якась інша подія, народились би інші комбінації літер. Але майте на увазі, кабалістам не до вподоби, що німці захотіли вискочити поперед батька в пекло. Належна послідовність Тори та її порядок залишаються у таємниці і відомі вони лише Святому, хай буде Він прославлений. Але не змушуйте мене говорити дурниці. Якщо навіть свята Кабала стане причетною до Плану…»