Ю Несбьо - Привид

Одна куля на виході відірвала половину носа. Одначе Харрі все одно впізнав його. То був коротун, який нарисувався на порозі номера 301 у готелі «Леон». Чоловік, який стріляв у нього з лімузина на вулиці Мадсеруд.

Харрі прислухався. Було тихо, тільки сичали балони, з яких і досі виривався сльозогінний газ. Він відступив до вікна вітальні, знайшов рюкзак, вставив в автомат новий магазин, а ще один засунув під куленепробивний жилет. І тільки зараз помітив піт, який стікав по внутрішній поверхні протигаза.

А де ж здоровань? І де Дубай? Харрі прислухався знову. І знову нічого, окрім сичання газу. Але ж він начебто чув кроки на другому поверсі?

Крізь дим Харрі розгледів ще одну кімнату і розчинені двері до кухні. Тільки одні двері були зачинені. Він став біля дверей, рвучко розчинив їх, націлив газову рушницю всередину і двічі вистрелив. Зачинив двері й прислухався. Порахував до десяти. А потім відчинив двері й увійшов.

Нема нікого. Харрі побачив крізь дим книжкові полиці, чорне шкіряне крісло і великий камін. Над каміном висіла картина із зображенням чоловіка в гестапівській формі. Харрі знав, що шеф норвезьких штурмовиків Карл Мартінсен мешкав у конфіскованому будинку на Бліндернвеєн, аж поки не скінчив свої дні, зрешечений кулями біля будівлі Дослідницького центру.

Харрі повернувся назад, пройшов крізь кухню й опинився в кімнаті для прислуги, типової для тогочасних будинків. Там він і знайшов те, що шукав: службові сходи.

Зазвичай подібні сходи функціонували також як аварійний пожежний вихід, але ці сходи не закінчувалися біля дверей, що вели назовні; навпаки — вони спускалися до льоху, а те, що колись було чорними дверима, заклали цеглою.

Пересвідчившись, що в магазині рушниці залишився ще один балон з газом, Харрі широкими беззвучними кроками піднявся сходами. Вистрелив останнім балоном у коридор, порахував до десяти і рушив уперед, поштовхами розчиняючи двері. Пульсуючий біль у шиї був як удари ножа, але Харрі наразі вдавалося долати його й зосереджуватися. Окрім першої кімнати, яка була замкнена, всі решта виявилися порожніми. Дві спальні мали жилий вигляд. Втім, ліжко в одній з тих спалень було не застелене, і Харрі помітив, що матрац був темний, наче кров’ю просякнутий. У другій спальні на нічному столику біля ліжка лежала Біблія. Харрі розкрив її. Кирилиця. Російське православ’я. Біля Біблії — готовий до використання «жук». Червона цеглина з шістьма вмонтованими гвіздками. Такої ж самої товщини, що й Біблія.

Харрі підійшов до замкнених дверей. Від поту, що накопичився всередині, окуляри протигазу затуманилися. Обпершись спиною об протилежну стіну, він підняв ногу і гепнув нею в замок. Після четвертого удару двері тріснули. Харрі присів, випустив у кімнату автоматну чергу і почув, як задзвеніло скло. Почекав, поки дим з коридору заповнить кімнату. Увійшов. Знайшов вмикач світла.

Ця кімната виявилася більшою за решту. Ліжко з балдахіном під довгою стіною було не застелене. На туалетному столику блиснув блакитний самоцвіт, вставлений у перстень.

Харрі засунув руку під пухову ковдру. І досі тепла.

Він озирнувся. Той, хто лежав у ліжку в цій кімнаті, міг, звичайно ж, вискочити геть і замкнути за собою двері. Але ключ стирчав у дверях з внутрішнього боку. Харрі перевірив вікно: зачинене й замкнене. Його погляд упав на солідний гардероб під короткою стіною. Він підійшов до нього і відчинив дверцята.

На перший погляд — звичайнісінький гардероб. Харрі натиснув задню стінку — і вона відчинилася.

Потайний хід. Німецька ретельність і завбачливість.

Харрі різко відсунув убік сорочки та піджаки і встромив голову в отвір за фальшивою панеллю. Його зустрів потік холодного запиленого повітря. Все ясно — шахта. Харрі помацав рукою у темряві. В стіну були вбиті залізні східці. Схоже, внизу також були східці, які вели до льоху. В закутку його свідомості виник один образ, але він викинув його з голови, зняв протигаз і проліз крізь отвір у фальшивій панелі. Його ноги намацали східці, і Харрі почав обережно спускатися. Коли його голова опинилася на одному рівні з долівкою гардероба, він побачив, що на ній щось лежить. То був цупкий бавовняний матеріал у вигляді підкови. Харрі поклав предмет до кишені і продовжив свій спуск у темряву, рахуючи сходинки. Після двадцять другої одна його нога торкнулася terra firma [3] Тверда земля (лат.). . Харрі вже хотів опустити й другу ногу, але виявилося, що твердий ґрунт не такий уже й твердий — він несподівано ворухнувся. Харрі втратив рівновагу, але його падіння завершилося м’якою посадкою.