Андрій Новік - Аномалія

Марта закінчила паралельно длубатись в записнику та телефоні, після чого підвела очі на хлопців.

– Готово.

– Що? – здивувались водночас троє.

– Стаття. Довго мучилась над текстом, щоб вийшло правдиво, і, здається, закінчила.

– Яка стаття?

– Господи, про вчорашнє, звісно ж. Гадаєш, даремно вночі вилазку робили?

– Не вважаю це хорошою ідеєю, – проскиглив Остап. Складалося враження, наче новоспечена парочка навмисно робила усе йому наперекір.

– Ти і нашу нічну вилазку не вважав хорошою ідеєю, але ж все закінчилось добре. І до того ж, що тут такого? Це звичайна стаття, яких маса у мережі.

– І які поступово вилучають, – голос Яна лунав ніби з того світу.

– Ти про що?

– Ось. – Він на мить замовк, відшукуючи в телефоні попередню статтю, – ролики з YouTube масово вилучаються, а деякі посилання на пости в соцмережах з новин переводять на порожні сторінки.

– Невже всі? – Віталій відклав тарілку подалі й стурбовано схилився над Яновим телефоном.

– Ні, не всі. Лише деякі, але думаю, що це лише питання часу.

– Я такої ж думки, – погодився з ним Остап, – це те, про що я вам говорив. Не дуже бажане розголошення деталей.

– Але я хотіла подати статтю в журнали, не в соцмережі.

– Під своїм іменем?

– Звичайно! – обурилась дівчина від однієї лише думки, що стаття може опублікуватися під чужим ім’ям, і слава дістанеться комусь іншому.

– Ти взагалі знаєш, які тут закони щодо розповсюдження інформації та фото? Ні, от і я також не знаю. До того ж поліція не просто так забрала в тебе SD-картку, вони противитимуться будь-яким публікаціям. А твоє прізвище є в аеропортовій анкеті та анкеті нашого хостелу, тут також є копія твого паспорта. Думаєш, важко буде тебе знайти, якщо дізнаються про деталі статті?

– Та ти клятий параноїк!

Дівчина перезирнулась із хлопцями у пошуках підтримки, однак зустріла лише неоднозначні рухи плечима.

– Можливо, однак пригод мені вже вистачило.

Ян Тибольцев запустив пальці в кучері й важко видихнув. Ні ніч, ні ранок не обіцяли їм спокійного продовження дня.

Що ж далі ?

– Його правда.

– О Господи…

– Викладеш статтю, коли виїдемо з країни, а поки, гадаю, не варто накликати на себе біду.

Попри гордість та любов, вкладену в кожне речення свого дітища, Марта розуміла, що хлопці мають рацію.

Очі смаглявого діда в той момент не видавали страху. Здавалося, вони навіть не встигли усвідомити, що трапилось. Остап міркував, чи пощастило йому загинути в невідомості.

І це все? Нічого більше? Невже вони просто от так помирають і забуваються?

Старий араб не залишив після себе нічого, крім закривавленої землі, яку за ніч відчистили. Не залишив нічого, крім відстороненого погляду, і навіть не міг зрозуміти реальність, у яку потрапило його тіло. Він загинув, і все. Більше нічого.

Чи був у нього хоч хтось? Хтось, хто знав про його страшну смерть?

Голова не припиняла боліти ще від сніданку. Пройшло важких чотири години, які Остап просидів на терасі наодинці.

Я міг їх урятувати… хоч когось.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

Переклад О. Любарської.

Фосфід ніобію (NbP) – темно-сірий кристал, який складається із об’єднання металу ніобія та фосфору. ( Тут і далі прим. авт. )

Ферміони Вейля, або квазічастинки Вейля – електрони, в яких відсутня маса та взаємодія між собою, однак наявна підвищена рухливість. У лабораторних умовах проявляються у збудженні внутрішньої решітки кристалу, крізь який проходять електромагнітні промені. Щоб знайти ці частинки, необхідне надзвичайно точне підлаштування хімічного складу матеріалу. На відміну від електронів, вони не схильні до зворотного розсіювання, при якому частка наштовхується на перешкоду та втрачається для струму – ферміони Вейля або проходять, або обтікають її, через що здатні призвести до появи надшвидкісної електроніки.

«IBM Research» – найбільша промислова дослідницька організація, яка налічує дванадцять лабораторій на шести континентах. Почала свою роботу в 1945 році в Нью-Йорку, США.