Сергій Залевський - Психоаналіз і викрутка

– Ти хто? Що ти тут робиш? Ти що зовсім з… – удар чимось твердим в обличчя відбив у лікаря подальше бажання спілкуватися культурно, і він зреагував на біль, схопившись за обличчя. пальці рук дивно липнули один до іншого – аааа, ні… не треба, ні…

Крик зірвався і перейшов в хрип, коли переляканий до мозку кісток раптовим поворотом ескулап відчув, як в його горло щось увіткнули – біль і жах охопили людину, а незрозумілий гострий предмет все встромлявся і встромлявся в його горло і обличчя, поки свідомість не покинула тіло. Напевно випадково цей предмет якось потрапив йому в око і проникнувши в мозок, обірвав життя лікаря – Андрій же бачив перед собою знайому людину, яка аж ніяк не могла бути професійним вбивцею, ніяк! Увесь цей короткий час мозок людини чомусь намагався згадати, що це за бридка рідина потрапила йому в обличчя, приголомшивши і засліпивши його на цей проміжок часу. Їдкий і осоружний запах і смак рідини приголомшував і збивав дихання, не даючи прийти в себе і розплющити очі, щоб якось дати відсіч збожеволілому відвідувачеві. Вже помираючи, він все ж згадав – це хлорка, звичайна хлорка, йому плеснули в обличчя звичайнісінькою хлоркою, яка є в кожному будинку… як безглуздо, плеснули хлоркою і закололи як різдвяну свиню до столу! Напевно душа Андрія, покидаючи тіло, присягалася більше нікого не лікувати вдома – але про це ми ніколи не дізнаємося напевно.

Подружжя Конопко: Андрій і Наталя, на момент вищеописаних подій майже не контактували один з одним особисто, перебуваючи в стані очікування суду, який повинен був їх розлучити. Наталія Конопко теж була не з бідних – але цей момент був абсолютно не її заслугою, і не її поки ще чоловіка – батьки мадам непогано забезпечили свою дочку, перш ніж відійти у світ інший (швидше за все, оскільки напевно причину смерті, як і тіла не знайшли). Поїхали якось подивитися на незаймані джунглі латинської Америки – так і не повернулися звідти, пропавши без вісті. Таким чином, наше подружжя Конопко останній місяць з невеликим (бо черга на судове засідання повинна була тривати ще майже два тижні) жило окремо один від одного. Кожен з фігурантів шлюборозлучного процесу мешкав зараз у своїй квартирі, іноді спілкуючись по телефону – в основному, першою дзвонила Наталя, і ці розмови ставали все коротше і все гостріше. Причому сама Натаха особливо не вибирала виразів – найпристойнішим серед епітетів, якими вона нагороджувала свого вже «майже не чоловіка», був вислів «козляра-бабник», що на її думку, мало під собою вагомі підстави.

Про своє особисте життя сама пані скромно умовчувала, хоч Андрію на неї було відверто фіолетово – головне, що на його квартиру його вже майже колишня дружина не претендувала. Сама розуміла – шансів поділити хату у неї нуль, може вийде щось з майна прибрати до рук – але тут теж все було відносно хистко. Проте ключі від квартири Андрія, де вони спільно жили майже десять років, у Наташі залишилися – сам чоловік про це знав, але не особливо парився – подружжя домовилося не заявлятися один до одного в гості без попередження, а тим більше – використовувати ключі,… та і замки Андрій не став міняти. До речі, а ось ключів від квартири Наталі у нього самого не було – як так трапилося, він вже і не пам'ятав – хитро вивернулася, стерво, свого часу – власне, в гості до вже майже колишньої половини він і не збирався в принципі, турбот і так вистачало! Коли у черговий раз в голові у Наташі знову оселилася ця безпричинна злість на Андрія, вона вирішила зірвати її на джерелі останньої – так робила завжди упродовж свого життя і особливо зараз, перед розлученням – дзвонила, лаялася і так знімала внутрішню напругу і злість.

Дітей у них не було – у всьому знову-таки винила Андрія, хоча тести на безплідність не здавали обоє… так воно усе і тягнулося, поки не лопнуло у вигляді заяви на розлучення. Чоловік трубку не взяв, хоча нічого нового тут вона не бачила – напевно тому вже конкретно набридли її постійні телефонні сварки і образи,… кинула погляд на годинник – напевно зараз розважається з якоюсь лярвою, щоб він здох! Гаразд – вирішила для себе, сьогодні нехай живе, за ніч підготуюся… і пішла дивитися чергову серію чергового нескінченного серіалу ні про що.

Ранок не приніс бажаного полегшення, причепитися до чоловіка не вийшло – той наполегливо не брав трубку, а напруга в мізках пані повільно наростала, не знаходячи собі виходу – а це вже було небезпечно! Коли злість остаточно захлеснула розум, кава з вершками здалася якоюсь бурдою без смаку, а чоловік наполегливо не брав трубку, пані вирішилася на екстраординарні дії, чого раніше собі б ніколи не дозволила – свого часу Андрій в досить жорсткій і ультимативній формі заборонив їй відвідувати його на робочому місці. Двері кабінету виявилися замкнутими… хоча графік прийому пацієнтів її чоловіком особисто їй був невідомий – цілком можливо, що саме сьогодні її чоловік, якийвже «закінчується» по термінах, приймає в другу зміну. У реєстратурі підтвердили, що лікар Андрій Конопко буде після двох годин – чекати біля дверей майже вічність було не в планах Наташі, і вона поїхала до однієї з подруг побалакати і убити час, тим більше що подруга підробляла вдома манікюрницею. На думку пані, це був ідеальний план поєднати приємне з корисним,… до приємного Наталя відносила можливість помити кістки своєму благовірному в товаристві чуйної подружки.