Питер Хёг - Смілла та її відчуття снігу

Це не справляє ніякого очевидного враження на Рауна. Але змушує двох синіх чоловіків відступити на крок назад, розстібаючи при цьому піджаки. Можливо, їм жарко. Можливо, обидва вони мають однакову нервову реакцію. Можливо, у них обох є по кийку зі свинцевим осердям.

— Мене відвезуть додому?

— До самісіньких дверей.

У машині я сиджу на задньому сидінні з Рауном. Якоїсь миті я нахиляюся вперед і знімаю з водія сонцезахисні окуляри.

— Я німа як риба, мій любий, — кажу я. — Мій рот запечатано сімома печатями. Від мене Раун не дізнається нічого про те, що ти під час виконання службових обов’язків спиш. О пів на восьму ранку на Каббелаєвай.

Біля Головного поліцейського управління ми звертаємо і їдемо між червоними будинками, де міститься автоінспекція.

Ми прямуємо до низького червоного будинку, що виходить фасадом на гавань.

На ньому немає ніякої вивіски. Нам ніхто не трапляється дорогою. Не стукотять друкарські машинки. На дверях немає табличок з іменами. Лише тиша і спокій. Як у читальній залі. Чи в морзі Інституту судової медицини.

Два сині пажі зникли. Ми заходимо до темного кабінету. На вікнах жалюзі. Через жалюзі видно електричне світло, причали, воду, Ісланс Брюґґе.

Це кімната, до якої вдень, мабуть, проникає багато світла. Крім світла, у ній нічого немає. Немає нічого на стінах. Нічого на столах. Нічого на підвіконнях.

Раун запалює світло. У кутку на стільці сидить чоловік. Він чекав на нас, сидячи в темряві. Жилавий, коротко стрижене майже під їжачок чорне волосся, холодні блакитні очі і суворі губи. Він акуратно одягнений.

Раун сідає за письмовий стіл.

— Смілла Ясперсен, — рекомендує він. — Капітан Теллінґ.

Я сідаю спиною до вікон навпроти двох чоловіків.

Немає сигарет, немає кави в пластмасових стаканчиках, немає магнітофона, немає сильного електричного світла, немає обстановки допиту. Є тільки атмосфера очікування.

У цій атмосфері я завмираю.

З тиші з’являється жінка з тацею, на якій чай, цукор, молоко і скибочки лимона, все це на білім фарфорі. Потім порожній будинок безслідно поглинає її. Раун розливає чай.

Він дістає із шухляди столу теку. Вона ясно-рожева. Він неквапно читає. Неначе намагається знову сприйняти все це як уперше.

— Смілла Кваавігаак Ясперсен. Народилася 16 червня 1956 року в Кваанааку. Батьки: мисливець Ане Кваавігаак і лікар Йорґен Моріц Ясперсен. Загальноосвітня школа в Гренландії і в Копенгагені. Іспит на атестат зрілості в державній школі Біркеред 1976 року. Вчилася в Інституті X. К. Ерстеда і на географічному факультеті Копенгагенського університету. Гляціальна морфологія, статистика і фундаментальні проблеми математики. Поїздки до Західної Гренландії і Туле в 1975,1976 і 1977 роках. Розміщення запасів провіанту для данських і французьких експедицій у Північній Гренландії в 1978, 1979 і 1980 роках. 1982 року прийнята на роботу до Геодезичного інституту. З 1982-го по 1985-й як науковий співробітник брала участь в експедиціях на льодовики до Північного Льодовитого океану й арктичної частини Північної Америки. Додано різні відгуки. Один відгук від майора Гульбрандсена, який очолював патруль «Сиріус». Він належить до 1979 року. Майор скаржиться на те, що ви не водите собачі упряжки. Ви боїтеся собак?

— Я обережна з ними.

— Але він додає, що він би порекомендував будь-якій цивільній експедиції взяти вас із собою провідником, навіть якщо доведеться нести вас на спині. Потім ідуть ваші наукові праці. З десяток, деякі опубліковані за кордоном. З назвами, які вищі нашого з капітаном Теллінґом розуміння. «Statistics on Glacial Graphology». «Mathematical Models for Brine Drainage from Seawater Ice». [9] «Статистика льодової графології». «Математичні моделі фільтрації солі з морського льоду» (англ.). I компендіум, написаний вами для студентів. «Основні риси гляціальної морфології Північної Гренландії».

Він закриває теку.

— Є кілька інших відгуків. Від викладачів. Від співробітників американської військової лабораторії «Колдуотер» на острові, який називається Байлот. Усі вони одностайно стверджують, що той, хто хоче що-небудь дізнатися про лід, може з великою користю для себе звернутися до Смілли Ясперсен.

Раун знімає пальто. Без пальта він виявляється худим, як йоржик для прочищання курильної люльки. Я знімаю туфлі й сідаю з ногами на стілець, щоб можна було помасажувати пальці ніг. Вони заніміли від холоду, до колготок прилипли крижинки.

— Ці відомості, чесно кажучи, збігаються з curriculum vitae, [10] Відомості про себе (лат.). який ви подавали, коли просили дозвіл на в’їзд до Північної Гренландії у зв’язку з експедицією Норвезького полярного інституту для таврування білих ведмедів. Ми ретельно перевірили ці відомості. Вони цілком відповідають дійсності. Якщо ґрунтуватися на них, я думаю, може скластися враження, що ми маємо справу з молодою, дуже незалежною жінкою з надзвичайним потенціалом, який вона честолюбно й талановито використовує. Вам не здається, що саме такого висновку можна дійти?