Питер Хёг - Смілла та її відчуття снігу

— Що він невибагливий.

— Це означає, що відсутній найважливіший чинник, котрий обмежує його розповсюдження, — обмеження кількості хазяїнів, які можуть його переносити. Він може жити де завгодно.

— Чому ж він досі не розповсюдився по всій Землі?

Він піднімає кілька мотків мотузки, піднімає сумку, прилаштовує на лоба ліхтарик. До нього повернулося відчуття часу.

— На це питання є дві відповіді. Одна — це те, що його розвиток у морських ссавців — процес повільний. Хоча звідси — і, можливо, з інших місць на цьому острові — він вимивається в море, він усе ж таки повинен чекати на тюленів, котрі, пропливаючи мимо, перенесуть його далі. Якщо він усе ще буде живий до того часу. Крім того, тут поки що бувало надто мало людей. І тільки коли приходять люди, все прискорюється.

Він іде. Я знаю, що мені треба йти за ним. На хвильку я затримуюся. Мене охоплює відчуття безсилля. Верлен дивиться на мене.

— У той час, коли ми працювали на Кум На, — каже він, — з’явилися дванадцять поліцейських. Єдиним, хто залишився живим, була жінка. Жінки — це шкідники.

— Раун, — кажу я, — Наталі Раун?

Він киває:

— Вона приїхала під виглядом англійської медсестри. Говорила по-англійськи і по-тайськи без акценту. На той час ми вели війну з Лаосом, Таїландом і, нарешті, з Бірмою за допомогою США. Було багато поранених.

Затиснувши чашку Петрі між великим і вказівним пальцями, він простягає її мені. Тіло інстинктивно намагається відсунутися від черв’яка. Напевно, тільки впертість змушує мене залишатися нерухомою.

— Проникаючи через шкіру, вона вивертає свою матку і випускає білу рідину з мільйонами личинок. Я бачив це.

Від огиди його обличчя пересмикується.

— Самки, вони значно більші від самців. Вони пробуравлюють тіло. Ми стежили за цим за допомогою ультразвукового сканера. Лоєн прищепив їх двом гренландцям, у яких був СНІД. Він привіз їх у Данію і поклав до однієї з тих приватних клінік, де цікавляться тільки номером твого банківського рахунку. Нам було видно все — як вона дійшла до серця і потім вивернулася назовні. Вивернула матку, і все. Всі самки такі, і людські, особливо людські.

Він обережно ставить чашку Петрі назад.

— Я бачу, — кажу я, — що ви чудовий знавець жінок, Верлене. Чим ви ще займалися в Чіанграї?

Він не залишається байдужим до комплімента. Саме тому відповідає мені.

— Я був лаборантом. Ми робили героїн. У той момент, коли з’явилася жінка, вони послали проти нас армію, всі три країни. Тоді Кум На виступив по телебаченню і сказав: «Минулого року ми відправили на ринок дев’ятсот тонн, цього року ми відправимо тисячу триста, наступного року дві тисячі тонн, поки ви не відкличете солдатів додому». Того дня, коли він це сказав, війна закінчилася.

Я вже виходжу з приміщення, коли він промовляє:

— Тільки людина — паразит. Черв’як — це знаряддя богів. Як і мак.

Терк чекає мене. Спустившись приблизно на двадцять метрів, ми опиняємося на дні. Тунель іде тепер горизонтально, укріплений грубими чотиригранними бетонними підпірками. В кінці його чорніє порожнеча. Терк проходить уперед, і ми зупиняємося перед безоднею. Біля наших ніг обрив завглибшки метрів двадцять п’ять, аж до дна печери. Звідти до нас вертикальні піднімаються, виблискуючи всіма барвами веселки, сталагміти.

Він відламує шматочок льоду і кидає перед собою. Безодня перетворюється в кола, а потім у туман і зникає. Ми дивимося на стелю печери, відбиту у воді, що прямо біля наших ніг, — такій спокійній, якою вона ніколи б не могла бути на поверхні землі. Навіть зараз, коли по ній розходяться кола, очі не хочуть вірити, що це вода. Вона поволі заспокоюється, відновлюючи потривожений підземний світ.

Моделі зростання бурульок і кристалів описані Хатакеямою і Немото в «Geophysical Magazine» № 28 за 1958 рік, Найтом у 1980-му в «Journal of Crystal Growth» № 49.1 Маено й Такахаші в «Studies on Icicles», у «Low Temperature Science», том A № 43 за 1984 рік. Але поки що найбільш плідна модель запропонована мною і Лассе Макконеном з Лабораторії структурних технологій в Еспоо у Фінляндії. Вона показує, що крижана бурулька росте як труба, як порожнина з льоду, що містить усередині воду в рідкій фазі. Що масу бурульки можна просто виразити таким чином:

де d — діаметр, l — довжина, ρ а— густина льоду і де в чисельнику, природно, з’являється π , оскільки наші розрахунки ґрунтувалися на півсферичній краплі, із заданим діаметром 4,9 міліметра.