Кріс Тведт: Кріс Тведт. Той, хто вбиває

Бар був великий і дуже гамірний, але розташування — просто фантастичне. За вікнами виблискувала гладенька, немов облита оливою, поверхня Вогена, берґенської гавані, у якій віддзеркалювалися вогні міста.

— Що питимете? — запитала Барбара. — Я частую.

Я не зрадив пиву, Геллє пила біле вино, а Юсеф з Барбарою — горілку. Ми цоркнулися келихами. На всі потуги присутніх жартувати Барбара реагувала голосним реготом. Вульгарність їй не личила. Її очі посоловіли, тіло втратило координацію, рухи стали в’ялими. Щоразу, звертаючись до Юсефа, вона торкалася його руки або плеча.

Я крадькома спостерігав за Юсефом. Мардал, мабуть, видавався привабливим багатьом жінками, та й чоловікам — теж. Він мав виразно окреслене обличчя, високі вилиці й глибоко посаджені очі. Майже по-жіночому зграбний рот з повними губами, чутливими й брутальними водночас.

Я нахилився уперед і прошепотів на вухо Геллє:

— Здається, твоя подруга запала на нього.

Геллє мала роздратований вигляд.

— Барбара стає геть дурною, коли нап’ється. — буркнула вона. — Постійно вимахується.

Якийсь чоловік протиснувся між мною та Юсефом.

— Гей, чоловіче, помалу! — розсердився Юсеф.

Чоловік обернувся до нього. То був кремезний, червонопикий чолов’яга, десь за тридцять, у рожевій сорочці з розпущеною краваткою.

— Посунь свою дупу, щоб інші могли пройти! — гаркнув він. — Ти, гомику! — додав він, помітивши кінський хвіст Юсефа.

Юсеф зісковзнув з барного табурета, став перед чоловіком. Він був з ним майже однакового зросту, але значно щуплішим.

— Тобі не подобаються геї? — цілком буденним голосом тихо запитав Юсеф. — То, мабуть, тобі не сподобається, як я тебе вграю.

На чолі чужака миттю виступили краплини поту.

Не встиг я отямитися, як Юсеф схопив у жменю чоловіче достоїнство хама, нахилився до нього — вони ледь не торкалися щоками — і прошепотів йому у вухо:

— Якщо зараз не заберешся звідси, відірву яйця і згодую тобі! Зрозумів?!

Чоловік дивно пискнув. Його лице обм’якло, шкіра відвисла, рот напіврозтулився, губи заслинилися. Він насилу кивнув.

Юсеф відпустив його й відвернувся спиною. Чоловік нетвердою ходою почвалав геть.

— Що ти йому сказав? — запитала Барбара.

— Я сказав, що в наступній своїй книжці опишу його відстійну сорочку і його самого, якщо він не поводитиметься ввічливіше.

Тепер захоплено сміялися уже обидві, і Барбара, і Геллє. Сміх Геллє завжди заражав, але тепер мені щось зовсім не було смішно.

— От що значить сила пера! — вигукнула Барбара. — Перо могутніше за меча!

Раптом до мене дійшло, що тільки я помітив, що насправді відбулося.

Я зустрівся поглядом з Юсефом. Він кайфував від свого вчинку. Барбара прихилилася до нього, поклала долоню йому на стегно.

Геллє різко підхопилася з місця.

— Думаю, мені досить! — сказала вона і глянула на Барбару. — І тобі вже час додому!

Барбара пирхнула.

— Хочу ще випити.

— Твоє право, — відрубала Геллє з несподівано крижаними нотками в голосі.

Я теж підвівся.

— Посаджу тебе на таксі...

Нічне прохолодне повітря пахло свіжістю. Я відчував сп’яніння, але не занадто захмелів. Під М’ясним базаром стояли рядами таксі, чекали, коли пізньої ночі повалять з ресторанів відвідувачі. Ми зупинилися перед першою автівкою. Геллє притулилася до мене, ми обійнялися.

— Дякую за гарний вечір, — сказав я. Вона була така ніжна й тендітна на дотик, що мені зовсім не хотілося відпускати її зі своїх обіймів. — Може, знову зустрінемося найближчим часом?

— Радо, — відповіла Геллє.

Я відчинив їй задні дверцята. Вона сіла, усміхнулася і помахала рукою на прощання.

Таксі від’їхало на метр і різко загальмувало. Геллє відчинила двері. Я підійшов, нахилився запитати, у чому річ. Ніяк не міг зрозуміти виразу її очей.

— Сідай, Мікаелю!

Посеред ночі вона встала з мого ліжка й одягнулася. Я відчув це крізь сон, хотів попросити її залишитися, але зумів хіба пробурмотіти щось невиразне, коли вона нахилилася і легко торкнулася поцілунком моїх губ.

— Мені сподобалося з тобою кохатись, — сказала вона й зникла.

Я заплющив очі й знову поринув у сон.

Коли прокинувся, надворі вже був білий день. Запах жіночої плоті, запах Геллє, ще вчувався у постелі, мов примарний спомин. Попри вжитий напередодні алкоголь, я почувався легко і бадьоро, ба навіть більше, я почувався щасливим.

Ми поїхали до мене додому й відразу пішли до спальні. Геллє миттю роздягнулася. Коли я вийшов з ванної, застав її уже голою. Вона сиділа на ліжку, підігнувши коліна й розставивши ноги. Відкрита й нетерпляча. У момент найвищої насолоди, вона міцно вчепилася в мене, ніби боялася, що я зникну.