Зігмунд Штаба - Кінець Франека Грохалі

Здесь есть возможность читать онлайн «Зігмунд Штаба - Кінець Франека Грохалі» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Жанр: Детектив, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Кінець Франека Грохалі: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Кінець Франека Грохалі»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Кінець Франека Грохалі — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Кінець Франека Грохалі», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Отож цей Рекс точнісінько через рік після приїзду в містечко чоловіка у зелених окулярах відіграв роль каменя, а то й метеора, який з такою силою впав у стоячу воду, що хвиля грізних домислів і неймовірних пліток виступила далеко з берегів, досягаючи не бачених доти розмірів. Мало того, вона переступила межі містечка і повіту, дійшла аж до самої Варшави.

Точніше — до будинку Головного управління міліції.

Майор зняв трубку внутрішнього телефону. Набрав номер.

Через кілька хвилин у двері постукали. Офіцер міліції, викликаний по телефону, стояв на порозі кабінету. Він був середній на зріст, пристойний, з густими чорними бровами, що зрослися над прямим носом. Сірі очі дивилися спокійно й лагідно. Майор з явним задоволенням оглянув його струнку постать у добре пошитому габардиновому мундирі.

— Сідайте, — майор показав рукою на крісло, близько присунуте до стола.

Капітан мовчки чекав.

— Є одна справа, капітане, — майор забарабанив пальцями по настільному склу. — Справа… я б сказав, дивна. Так, це, мабуть, найкраще визначення. Дивна. Може й нічого особливого, а може… — він замовк. — Ви знаєте Шкляри?

— Шкляри? На Опольщині?

— Так.

— Не знаю, але чув. Скляний завод. Авіаційний завод.

— Цілком вірно. Так от у тих Шклярах… Закурите? «Астра», російські.

— Дякую. Для мене вони занадто міцні.— Капітан витяг пачку «Познанських», дав прикурити майорові.— Щось серйозне?

— Не знаю. — Майор скривився. Відкашлявся. — Я ж вам сказав: може, нічого, а може й… — Він розкрив блокнота, що лежав на столі, перегорнув кілька сторінок. — Це було позавчора… О сьомій годині сорок п’ять хвилин на Ринку в Шклярах загинув чоловік. Інженер авіаційного заводу. Убив його… собака.

Капітан здивовано звів брови.

— Не дивуйтеся. Собака кинувся на нього.

— Загриз?

— Ні. Повалив. Великий, важкий собацюра, — можете собі уявити. Й інженер з усього розмаху — навзнак, ударився головою об камінь. І на місці.

— Що ж… — у голосі капітана майор відчув вагання. — Справа, звичайно, прикра, проте я не розумію…

— Я теж. Причому багатьох речей. По-перше, — із стиснутого кулака майор розігнув один палець. — Пес був на поводку, його хазяїн — сліпий, і не було ще досі вкладку, щоб пес-поводир без причини кидався на когось.

— Причина могла бути.

Майор знизав плечима.

— Якщо була, то вам доведеться її встановити. По-друге, — майор розігнув середній палець, — якщо припустити, що собаку хтось нацькував, то важко собі уявити, що цькував його хтось, позбавлений зору.

— Важко, — погодився капітан.

— Ну, і по-третє,— майор стукнув долонею по розгорнутому блокноту, — колеги з міського та воєводського управління просять вас особисто зайнятися цією справою. Вони вважають, що за цим щось криється.

Капітан підвівся.

— Побачимо. Може, нічого, а може… — повторив він слова майора.

— Це ваше бойове завдання, капітане, — майор також встав.

— Розумію. Довести, що там мало місце умисне вбивство. — Він посміхнувся сам до себе.

Капітан Редліна приїхав до Шкляр пізно ввечері.

Як завжди під час таких званих виїздів «на місце», він був у цивільному. Йшов дощ. На відкритому пероні в світлі вокзальних ліхтарів блищали чорні калюжі води. Капітан підняв комір плаща, глибше насунув капелюх.

Під навісом порожньої будки при виході — на таких станціях рідко перевіряють квитки — стояв чоловік у міліцейській формі. Побачивши пасажира, — останнього з тих, що приїхали цим поїздом, — він одірвався від стіни.

— Пробачте…

— Прошу, — капітан доторкнувся пальцем до опущених крисів капелюха, — Капітан Редліна.

— Заторський, — відрекомендувався поручик. — Я страшенно радий… Я певен…

— Ще рано, — перервав його капітан. — Наперед не радійте. Далеко звідси до міста?

— Три кілометри, але в нас машина. Он там стоїть.

Дощ дедалі дужчав. У міліцейському віллісі з брезентовим верхом було мокро і незручно. Дощ проникав збоку, на вибоїнах з-під коліс бризкали високі фонтани води.

Вілліс круто повернув, вибоїста дорога змінилася бруківкою. Ліхтар на розі першої вулички ледве світився крізь пелену дощу.

— Ну й погода, га? — буркнув капітан. Поручик не підтримав метеорологічної розмови, а нахилився вперед і сказав щось шоферові.

— Я наказав заїхати до мене, — повернувся він до капітана.

Редліна слабо запротестував.

— До вас? У таку пору? Підвезіть мене краще до готелю, чи де тут у вас ночують?

— А я це й роблю, — засміявся поручик.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Кінець Франека Грохалі»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Кінець Франека Грохалі» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Кінець Франека Грохалі»

Обсуждение, отзывы о книге «Кінець Франека Грохалі» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x