Володимир Кашин - Тайники розкриваються вночі

Народився 30 березня 1917 р. у м. Кобеляки в родині фотографа. Закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (1941). Учасник Великої Вітчизняної війни. Працював у видавництві «Молодь» та журналі «Дніпро». Друкується з 1949 р.

За його романом «Чужа зброя» створено фільм А. Іванова «У привидів у полоні» (1984). Нагороджений орденом Великої Вітчизняної війни II ст., медалями. Член Національної спілки письменників України.

Ergo — отже (лат.) . Cogito ergo sum — Я мислю, отже, я існую. (Рене Декарт). (Тут і далі прим. — Rem_Karpov).

Конча-Заспа— історична місцевість на південній околиці Києва. Охоплює селища Чапаєвку, Козин та Плюти, дачну і лісопаркову місцевість уздовж правого берега Дніпра. На території Конча-Заспи знаходяться санаторії «Конча-Заспа», «Жовтень», «Пролісок», спортивна база футбольного клубу «Динамо» (Київ). Назва — від сполучення місцевих діалектних слів: заспа — пересипані мулом або піском озеро, рукав річки, струмок; конча — їх кінцева частина, край. Походить, імовірно, від численних заток Дніпра та ін. водоймищ, що існують у К.-3., та від наявних тут урочища Конча (згадане 1799) і хутора Заспа (згаданий 1800). Існують також однойменні озера. Назва «Конча-Заспа» вживається з поч. 20 ст. У дорад. час ці землі належали Видубицькому і Введенському монастирям, частково — рос. царській родині.

Міст Патона— один із мостів через Дніпро у Києві. Початок будівництва — 1940 рік, прийнятий в експлуатацію 5 листопада 1953 року. Перший у світі суцільнозварний міст завдовжки 1543 метри. Безпосередню участь у проектуванні та будівництві моста брав академік Євген Оскарович Патон, іменем якого названо цю споруду.

Куренівське кладовище— одне з міських кладовищ Києва. Розташоване в Подільському районі, у місцевості Куренівка, між Сирецькою вулицею і залізницею. Кладовище виникло в 19 столітті. Щодо точної дати заснування джерела вказують різні роки: 1825, 1848, 1868. Було створене як кладовище села Куренівка. У 1929 році перетворено на один із міських некрополів Києва. 1957 року офіційно закрите для нових поховань (дозволялося підзахоронювати прах померлих тільки в урнах до могил родичів). Нині на кладовищі налічується близько 6 800 могил. Сучасна адреса: вул. Валківська, 19

Майдан Калініна(з 1991 року Майдан Незалежності) — центральна площа Києва. Розташована між Хрещатиком, вулицями Бориса Грінченка, Софійською, Малою Житомирською, Михайлівською, Костьольною, Інститутською, Архітектора Городецького та провулком Тараса Шевченка. В 1935 році Радянську площу перейменували на площу імені Калініна (на честь першого голови Верховної Ради СРСР М. І. Калініна; у 1977–1992 роках його ім'я мала Михайлівська площа). Колишні назви: Козине болото, Хрещатицька площа, Думська площа, Радянська площа, майдан ім. 19-го вересня, площа Жовтневої революції.

Печерськ— історична місцевість у центрі Києва. Розташована між Липками, Кловом, Звіринцем і Дніпровими схилами. Назва — від печер Києво-Печерської лаври (засн. в 1051), що існують з найдавніших часів. Почав формуватись у 12 ст. як Печерське поселення довкола лаври і на місці кол. с. Берестове. У 16–17 ст. — Печерське містечко. Після спорудження у 1-й пол. 18 ст. Старої Печерської фортеці — адміністративний центр Києва. На Печерську збереглися унікальні пам`ятки архітектури часів Київської Русі та наступних століть. Печерськ славиться чудовими парками на дніпровських схилах. У 1964 році на Печерську відкрито Центральний ботанічний сад з чудовим садом бузку та дендрарієм.

Бессарабка— історична місцевість в районі Бессарабської площі Києва. Відома з кінця 18 століття, коли тут було відкрито потужне водне джерело, побудовано басейн, а згодом виник базар. У кінці 18 — на початку 19 століття на Бессарабці розміщувалася також кінна поштова станція. Назва — від великої кількості приблудлих, бродячих людей, які оселялися тут в халупах поблизу Крутого узвозу. Ці люди одержали у киян назвисько «бессараби» («басараби»). За іншою версією, назва походить від селян з Бессарабії (Молдови) і півдня України, які торгували тут. У 1910–1912 на Бессарабці збудовано Бесарабський ринок з торговельною площею 896 кв.м. (архітектор Г. Ю. Гай).