Максим Кідрук - Твердиня

Левко сидів у тіні за хвостовою рампою гелікоптера і стежив за стрільцями.

Джейсона не було. Щойно чорний пікап «Toyota Hilux» підкотив до стоянки, чоловік заскочив на пасажирське сидіння. Незважаючи на тоновані вікна, Левко роздивився і впізнав водія — за кермом сидів той самий рудий бородань, що стежив Ґуннаром Іверсом, швендяв неподалік хатини Бенгта і дивовижним чином опинився в Куско в той самий час, коли туди прилетіли українець і його друзі. Рудий і сивочолий потиснули руки і, схилившись над тим місцем, де розташовується важіль коробки передач, обнялися. Левко спостерігав за ними з холодною байдужістю. Хлопець не дивувався, як не дивується людина, що вставляє останній пазл у картинку, адже задовго до цього бачить, що за малюнок перед нею. Перекинувшись кількома словами з Джейсоном, рудобородий повернув голову і втупився в Левка. Ось тоді, не раніше, українець відчув, як його кишки намотуються на вертел. Не відриваючи погляду, рудий щось проказав сивочолому. Той розтягнув губи в посмішці і поплескав приятеля по плечу, неначе промовляючи «розслабся». Проте рудий не розслабився. Він продовжив щось запекло доводити Джейсону, аж поки той не обірвав його, роздратовано махнувши рукою. Не витримавши погляду, Левко відвернувся і зайшов за вертоліт. Згодом Джейсон висунувся у вікно, прокричав останні настанови Віктору й стрільцям, і «Toyota», круто розвернувшись, помчала на північний захід.

О 13:06 сієста закінчилась. Один зі стрільців випростався, приклавши бінокль до очей. Віктор Шако, краєм ока помітивши рух у західній частині каменистої гряди, також підвівся.

— Щось бачиш, Луїсе?

М’язиста фігура стриміла нерухомо, і тільки через п’ять секунд порив вітру доніс відповідь:

— Їдуть…

Стрільці стали спускатися. Левко спершу подумав, що то повертається Джейсон, але з подивом відмітив, що ґевали тримають М16 наперевіс (стволами донизу), а не за плечима. Наступної миті з «Мі-17» вискочив Віктор, несучи в кожній руці по штурмовій гвинтівці. Пілот передав гвинтівки Джиму Ломбарді й Гордону Лі Куперу, а сам озброївся пістолетом «Glock», попередньо перевіривши кількість набоїв у обоймі.

— Заповзайте у вертоліт і не висовуйтесь, поки вас не покличуть. — Віктор загнав Левка й перуанця в гелікоптер і зачинив за ними дверцята.

Невдовзі до «Мі-17» підкотили два вантажні автомобілі: стара автомобільна цистерна на колісний базі «МАЗ-500» (що збереглась у Перу з часів співпраці з Радянським Союзом) і легка китайська вантажівка «Foton OLLIN» з відкритим кузовом і невисоким бортами. Левко прикипів до ілюмінатора, спостерігаючи за тим, що відбувалося на стоянці.

Один зі стрільців залишився на кряжі, спостерігаючи, чи не причепився за вантажівками хвіст, інший підлетів до кабіни «Foton’а» і, тицяючи штурмовою гвинтівкою в салон, схопив простягнуті документи. Смаглявий водій-перуанець з пощербленим лицем і пожовтілими від тютюну й коки зубами, нахиливши корпус, поклав руки на кермо. Джим і Гордон Лі тримали під прицілом автомобільну цистерну. Перевіривши паспорт першого водія, стрілець перебіг до цистерни, водій якої так само, як і його колега, підкреслено витягував руки над панеллю. Ґевал забрав і його паспорт теж.

Схоже, з документами все було гаразд. Стрілець дав знак Віктору Шако, і той разом з Джимом заходився розкручувати зливний шланг автоцистерни. Вони діяли швидко, але без поспіху, а Гордон Лі в цей час не зводив М16 з кабіни вантажівки. Водії-перуанці сиділи й не ворушилися, неначе два роботи, в яких після вилучення паспортів вимикається живлення. Віктор і Джим упорались за хвилину — авіаційне пальне з автомобільної цистерни потекло в замасковану підземну ємність.

У кузові «китайця» стояло п’ятнадцять менших цистерн діаметром п’ятдесят з половиною сантиметрів і висотою один метр. Кожна ємність вміщала двісті літрів рідини. Придивившись до маркування, Левко з’ясував, що в них розлите дизельне пальне, певно, для електрогенератора та інших потреб Твердині — загалом три тисячі літрів.

Стрілець, що перевіряв документи, обійшов навколо вантажівки і двічі махнув рукою Гордону Лі. 2-ий пілот кивнув, підступив до «Мі-17» і розкрив вхідні дверцята.

— Виходьте, ледарі, — кинув у салон.

Левко, а слідом за ним молодий перуанець зіскочили на пісок.

— Туди. — Гордон Лі показав дулом штурмової гвинтівки в напрямку вантажівки з двохсотлітровими цистернами. — Ворушіться.

Ґевал, тримаючи М16 у одній руці (стволом у небо), іншою розкрив замки і відкинув задню кришку кузова. Джим Ломбарді, лишивши Віктора наглядати за наповненням великої цистерни, підбіг до «Foton’а», дістав з-поміж цистерн дві дерев’яні дошки, одними кінцями приставив їх до кузова, а іншими впер у пісок. У цей час підоспіли Левко з перуанцем. Джим заскочив у кузов, повалив крайню цистерну на бік і зіштовхнув її донизу. Важенна металева ємкість, злегка прокручуючись, зісковзнула по дошках, вдарилась об землю і покотилася під колеса «МАЗа». Левко насилу встиг ухилитися — металева бочка прослизнула за сантиметр від пальців правої ступні.