Запах смажених на старому жирі креветок розійшовся по дому, створюючи для цієї сцени безглузду смердючу сценографію.
— Я запитую, чи займатимемося сексом. Бо якщо ні, то я мушу одягнутися. А якщо так, то хотіла б зробити це зараз, перш ніж їжа вистигне.
Проковтнув слину.
— Я не чекаю ні одруження, ані ніжних словечок. Просто я провела вісім місяців у польській буцегарні, раніше регулярний секс відігравав у моєму житті важливу роль і… — замовкла, дивлячись на нього з єхидством, його вираз обличчя, мабуть, справді був дивний. — Гаразд, умовляти не буду.
Невдовзі сиділи поруч і наминали макарони з креветками, які на диво були не такі вже й кепські. На екрані монітора із шаленою швидкістю пролітали колонки цифр.
— До речі, — сказала, витираючи носа тильною стороною долоні, їжа була пекельно гостра — тут ідеться радше не про те, що в тебе немає бажання, а про те, що ти про когось думав? Про якусь жінку, так?
Знизав плечима.
— Важко. Мабуть, має змінитися ще кілька поколінь, перш ніж ви зможете дорости до західних суспільств. Від романтизму вас вилікують споживацькі інстинкти. Коли кілька років тому я була в Ріо, під час карнавалу…
Замовкла на половині фрази, бо цифри раптово зупинилися, і нахилилася в бік комп’ютера.
— Закінчимо пізніше. Маємо.
Лізині пальці швидко рухалися по клавіатурі, й за мить на моніторі з’явилося чорно-біле зображення приміщення, яке нагадувало багатий міщанський салон. Одразу впізнав великі вікна, увінчані тонкими, подібними до готичної архітектури арками.
— Як ти це зробила?
— Скористалася з чергової помилки пана промисловця. Неймовірно, якщо виявиться, що він зробив їх іще декілька, зможемо зайти по Юнака, наче по хліб до продуктового. Але це згодом. Зараз важливо, що кожен багатій з кількома маєтками хоче мати розумний дім. Знаєш, що це означає?
— Можеш налаштовувати все через інтернет.
— Авжеж, ця система, — клікнула кілька разів, — надзвичайно високого класу. На відстані контролюєш температуру води та приміщень, освітлення, сигналізаційні системи, через камери можеш проглянути приміщення в кольорі або, як я зараз, у режимі нічного бачення. З того, що я бачу, можна також виставити улюблений канал на телевізорі, щоб чекав на тебе увімкнений, коли повернешся. І розпалити камін. Дуже зручно і дуже нерозумно, якщо тримаєш усередині щось цінніше, ніж телевізор і кавоварку.
— Тобто вистачить відволікти охорону, віддалено вимкнути інші сигналізаційні системи — і все?
Шведка скуйовдила своє чорне, коротке, досі блискуче від вологи волосся. Мала незвичне обличчя Снігової Королеви, було в ньому щось від ідеального портрета, пропорції і риси виглядали надто добре, щоб належати живій істоті.
— Хтось по-справжньому талановитий мусить написати твій портрет, — вирвалося в Кароля.
— П’ять хвилин тому ти мав свій шанс на захват, — буркнула Ліза, навіть не піднімаючи на нього погляду. — Трясця, це не буде так легко.
— Що саме?
— Віддалено ми можемо вимкнути сигналізацію на дверях і вікнах. Але ці детектори, — вказала на майже непомітні коробочки в кутках приміщень, — це покажчики руху і тепла. Сигнал тривоги спрацює, якщо в радіусі їхньої дії щось ворухнеться або якщо з’явиться об’єкт з іншою, ніж у приміщенні, температурою. На жаль, не маю їх у системі, тобто Ричмонд цього разу не схибив. Б’юся об заклад, що вони мають власне живлення і сполучаються за допомогою радіозв’язку безпосередньо з охороною, певна річ, приватною.
— Чавесом та його хлопцями.
— Ті картини на стінах чогось варті? — запитала.
Глянув на неї здивовано. Досі вважав, що як злодійка, вона не може не бути знавчинею і поціновувачкою мистецтва.
— Імітації, — відповів і, за мить поміркувавши, додав: — Настільки нахабні, що виглядають як якийсь трюк. Такі реалістичні мертві пейзажі висять собі по малих містечках у Польщі, оце дивлюсь на це й думаю, на якій стіні висить Матір Божа Ченстоховська.
— Хто?
— Чорна Мадонна, покровителька Польщі, свята національна ікона.
Ліза вибухнула голосним сміхом, зовсім неаристократично.
— Вам не досить, що ваш святий образ — це російська ікона, то ще на додачу Мадонна є чорною? Ти ще скажи, що вона була єврейкою. Польські націоналісти про це знають?
— Знають і ставляться краще, ніж до жінок у своїх родинах. Ми можемо побачити інші приміщення?
Ліза показала просторий хол з величезним кришталевим дзеркалом, кабінет з бібліотекою, сходи на другий поверх, охайну спальню з різьбленим ліжком, коридор на другому поверсі з балюстрадою з одного боку і рядом темних дверей — з іншого.
Читать дальше