Зигмунт Милошевский - Безцінний

— Дивовижно, — сказав сусід англійською мовою. — Літаю кілька десятків разів на рік і ніколи не бачив чогось подібного.

Приємно усміхнувся.

— Я ніколи не вважав Варшаву красивим містом, але щойно вона стала героїнею найпоетичнішого явища, яке я бачив у житті… Спробую відсьогодні обережніше формулювати судження.

Відповіла усмішкою, бо їй подобалися слова незнайомця. Незнайомця, який говорив англійською з легким, важко вловимим акцентом і який був дуже симпатичний. Високий, сивуватий п’ятдесятилітній чоловік із природною засмагою та яскраво-зеленими очима мав вигляд яхтсмена або альпініста. Курйозна думка, враховуючи те, що насправді він скоріше за все був менеджером, що повертався прямо із спортзалу, таких було повно на трансатлантичних рейсах. Вбраний невибагливо, але з дорогою спортивною елегантністю, пахнув хорошим парфумом, якому було однаково далеко як до олд спайсу, так і до сучасних солодкавих ароматів, якими користуються чоловіки в рожевих сорочках і фордах фокусах.

Докторка Зоф’я Лоренц подумала, що їй трапився непоганий сусід. Аби тільки не був надто балакучий.

Ніби почувши її думки, незнайомець дістав із сумки книжку. «Отакої», — подумала й здригнулася, коли глянула на назву. Сусід одяг окуляри й розгорнув роман Кристофера Брукмаєра «Священне мистецтво крадіжки».

Прочитавши повністю смертельно нудне видання «Політики» та двісті сторінок оповідань Еліс Монро [31] Еліс Енн Монро (нар. 1931 р.) — канадська письменниця, лауреат Нобелівської премії з літератури за 2013 рік. , Зоф’я Лоренц пошкодувала, що вирішила заповнити прогалини в освіті, замість того, щоб узяти Тесе Ґерритсен [32] Тесе Ґерритсен (нар. 1953 р.) — американська письменниця, відома своїми медичними і любовними трилерами. і дозволити, щоб під медичний трилер подорож за океан промайнула як три трамвайні зупинки. Монро писала, може, й гарно, але натужно, і Лоренц увесь час здавалося, що замість героїв бачить особу авторки, яка дуже старається написати справді цікаву, глибоку прозу. Читаючи Кормака [33] Кормак Маккарті (нар. 1933 р.) — американський письменник-романіст, лауреат Пулітцерівської премії. та Рота [34] Філіп Рот (нар. 1933 р.) — американський письменник, лауреат Пулітцерівської премії. , думала так само: претензійність, і тільки.

Кароль вирішив демонстративно її зігнорувати, відколи на ранкову смс-ку «То де зустрічаємося?» вона відповіла: «Н.-Й.». Сидів у середній групі крісел за кілька рядів перед нею, біля якоїсь американки, яку чарував своїм британським акцентом, розважаючись наслідуванням Г’ю Гранта. Американка почувалася на сьомому небі. Проходячи повз них до вбиральні, Зоф’я почула уривок розмови.

— Ні, це неможливо… Працюєш, мабуть, для якоїсь корпорації. Не можна бути професійним Індіаною Джонсом. Пудриш мені мізки, Чарлі, неґречний Чарлі…

Почувши грайливе американське «Чарлі», сказане так, ніби хтось замовляв дуже солодкий десерт, Зоф’я відчула напад млості й мусила швидко повернутися на своє місце.

— Роман чи посібник? — запитала в сусіда, показуючи на книжку.

— Звісно, посібник, — відповів він, знімаючи окуляри. — Ми, професійні злодії, мусимо постійно вдосконалюватися. На щастя, відколи доступні такі посібники, все стало значно простіше. А ви чим займаєтеся?

Вона засміялася.

— Ви не повірите. Моя робота полягає у відшукуванні викрадених з Польщі творів мистецтва.

— А оскільки я краду тільки прикраси, то, мабуть, можу почуватися безпечно?

— Тільки якщо прикраси не є стародавніми.

Загнув кутик сторінки роману в місці, де читав, і заховав книжку.

— Це справді ваша робота?

— Справді. Але це тільки звучить романтично, я просто чиновниця у міністерстві.

— У міністерстві? Мабуть, у поліції?

— Ні, в Польщі це дещо складніше. Звісно, поліція шукає викрадені твори, я ж більше маю справу з тими, які зникли під час війни.

Незнайомець видавався по-справжньому зацікавленим, а вона відчула, що пускає бісиків. Чому для неї було так важливо справити враження на цього типа? Не хотіла бути гіршою за Кароля?

— Але, мабуть, це трапляється не так часто. Я бачив документальний фільм про спеціальний американський підрозділ, який усе знайшов і віддав.

— Еге ж, Monuments Меn. [35] Monuments Men, також відомі як мисливці за скарбами — учасники союзницької «Програми збереження пам’яток, мистецтва та архівів» (Monuments, Fine Arts, and Archives program), що існувала з 1943 по 1946 рік.