Олексій Кононенко - Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми

Невістка – чужа кістка.

От у мене зять – нема за що й взять!

Веселим словом і зі свекром поладити можна. Заручена дівка усякому гарна.

Сів зажурився, що з милою оженився.

Оженився, як на кризі обломився.

Забув, що оженився, та й пішов у солому спати.

Невістка шиє та поре, та все ниткам горе.

Наша невістка – що не дай, то тріска.

Побреду я по кісточки, щоб любили невісточки; побреду я по коліна, щоб головка не боліла. (Примовляють, як, скупавшись и надівши сорочку, знову уступають у воду, щоб ноги пополоскати).

Невісток багато, а хата неметена.

Кумовому молотникові зять.

Сват не сват, а мого не руш.

Піймала долю – гуляй, доню!

Проти тещі тестю треба зятя брати.

Бійся тестя багатого, як чорта рогатого.

Свекруха і на піч лізе – бурчить, і з печі гарчить.

Рідна мати б'є, та не болить, а свекруха б'є гірше словами, ніж кулаками.

Свекор і свекруха – чужого духа.

І ткач, і пекар можуть бурчати, як свекор.

Коли свекор терпить багацько, тоді він як батько.

Син невістку б'є, а свекор дубця дає.

У сім'ї всі сплять, а невістці молоти велять.

Що невістка, що зять – не вміють догоджать!

Двоєженство карається двома тещами.

Добре півню: жінок багато, а тещі жодної!

Мрія багатоженця: «Мати багато жінок і жодної тещі».

Терміново міняю дуже добру тещу на що-небудь!

Любов до тещі прямо пропорційна відстані у кілометрах.

Якщо теща вперто мовчить, значить, їй є що сказати.

Є тисячі способів змусити тещу говорити, але жодного, щоб змусити її замовчати!

Будь-який санаторій значно покращить ваше здоров'я, якщо відправити туди тещу.

Віддам добру тещу у злі руки.

Білі строї нареченої символізують цноту, радість, щастя, піднесення. Чорний костюм нареченого…

Не все те, що кричить, теща.

Найкращий спосіб запам'ятати день народження тещі – один раз про нього забути!

Перший шлюб часто буває невдалим через те, що жінка поспішає одружитися. А поспішає тому, що хоче встигнути вступити у другий шлюб, якщо перший виявиться невдалим…

Він пообіцяв одружитися з нею, коли виграє 100 тисяч на перегонах. Тепер до іподрому навіть не підходить, щоб ненароком не сталося неприємностей…

У Адама, певно, були свої неприємності. Але йому ніколи не доводилося вислуховувати від Єви балачок про тих чоловіків, за яких вона могла вийти заміж.

Жінки – наша надія, наша опора, наша сила… Інколи – нечиста.

У жіночі директиви не внось свої корективи.

У сім'ї всі рівноправні. Особливо теща…

Починає чоловік лаятись, набери, жінко, в рот води – і не плюнь, і не ковтни!

Старих холостяків, які вирішили вперше одружитися, чекає блискуча ретроспектива.

Не всіляке життя закінчується смертю. Інколи життя закінчується шлюбом.

Якщо зять любить вареники на сніданок, треба не жаліти його розбудити раненько, щоб він їх наліпив.

Кожна мати надіється, що її доня буде щасливішою в шлюбі, ніж вона сама, але жодна з матерів не надіється, що її син ожениться вдаліше, ніж його батько.

Відбулося відчуження дружини на користь тещі…

Свекруха – це мати ідеального сина, якому страшенно не пощастило з дружиною.

Тій невістці, яка живе біля свекрухи, вже нічого не страшно!

Ділова свекруха: дірки не зробила, а кров висмоктала.

Свекруха – як у Спасівку муха!

Скільки зятя не годуй, а він їсть та їсть!

Одружений чоловік – це мотоцикл з коляскою…

Розумна жінка знає собі ціну, але ніколи її не називає.

Дурень – стан, в якому може перебувати чоловік, навіть не здогадуючись про те. Якщо, звичайно, у нього немає дружини…

Якщо теща не права, треба вибачитися і замовкнути.

Із книги Матвія Терентійовича НОМИСА (Симонова)

Скинь шапку – теща глуха буде.

Оце роззяпив двері, як теща рот.

Прибулося тещі зятеві діти колихати.

Не тіш тещі коростявим зятем.

Жінка для совіту, теща для привіту, матінка рідна лучче всього світу.

Приймаці (приймакові) як собаці: собака у приймах був, та й хвоста збув.

Тесть любить честь, а зять любить взять, а шурин – очі жмурить, щоб не дать.

З чужого чортяти не зробиш свого дитяти.

Ні втять, ні взять – лучче собака, ніж зять.

Нема ворога, як зять.

Ні із пса солонини, ні із зятя дитини.

З сином позмагайся, та й на печі зоставайся, а із зятем позмагайся, то із села вбирайся.

Із сином сварись, та й за стіл берись, а із зятем сварись, за поріг берись.

Коли син виганя з хати – на піч укладайся; коли зять стане бурчати, то за двері хватайся.