Олексій Кононенко - Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок

Приніс Опанас улов, а вдома гостя – невістка з міста приїхала. Побачила рибу, бідкається:

– Бідна рибка!

– Якби вона не відкривала рота, нічого б з нею не трапилось, – їй на те Опанас.

– Знаєш, Опанасе, у мене пес якийсь чудний. Коли я на полюванні стріляю в дичину і не влучаю, він падає на землю і ніби регоче!

– А що він робить, коли стріляєш влучно?

– Не знаю, цей пес у мене тільки три роки.

– Якщо я вгадаю, скільки риби у тебе в торбині, даси мені одну?

– Якщо вгадаєш – я тобі обидві віддам!

– Микито, заєць сидить! Стріляй швидше!

– Тихо! Не поспішай! Вистрілю – втече. Давай на живого надивимось.

– Чим ви там на Півночі влітку займаєтесь?

– Та, власне, у нас два основні захоплення: риболовля і секс.

– Ну, а взимку?

– А взимку ми рибу не ловимо…

– Куме, ви любите полювання на слонів?

– Ні!

– Чому?

– Та! Уб’єш одного, а мороки!

Двоє глухонімих ловлять рибу в ополонках на відстані метрів двадцять. Один показує другому на мигах: «У мене не клює!».

Другий роздратовано відповідає: «Що ти розкричався на весь ставок, усю рибу перелякаєш!»

– Дядьку, а чи не хочете собаку погладити?

– Давай. Ох, ти, песяча твоя морда… Хороший… А що це він у тебе такий худий?

– Та це не мій, – розчаровано відходить хлопчик. – А казали, що руку миттю перекусює…

Сидить рибалка на березі. Випливає карась, тихо запитує:

– Ти чого сидиш?

– Кльову чекаю.

Карась тримається за голову і шепоче:

– Кльово сьогодні не буде, кльово було вчора…

Старшина навчає собаку службовам командам, кидає палку:

– Принеси, так!

Собака приносить. Той знову кидає:

– Принеси, так!

Собака приносить, старшина кидає:

– Принеси, так!

Собака:

– Дістав, так!

Ідуть збори товариства рибалок-любителів. Виступає голова:

– У неділю їдемо на першу кригу. Скільки будемо брати горілки? Позаминулого року взяли по одній пляшці на брата – погубили вудки, минулого роду взяли по дві – загубили автобус. Які будуть пропозиції?

Микита:

– Пропоную взяти по три пляшки, вудки залишити вдома і з автобуса не виходити.

– Чому ти не стріляєш в цього зайця?

– А ти хіба не бачиш, як він швидко біжить?! Може, він скажений? Ну його к бісу!

Нові українці збираються на зимову риболовлю. Один каже, що у нього немає кригобура, валянок, зимових вудок і всілякого там зимового реманенту.

– Ну то й що, аби риба клювала…

– У такий холод? Я з дитинства холод терпіти не можу!

– А як же тоді зимова ловля?

– Як, як? Що зимова, що літня – на Червоному морі!

– В минулому році мені пощастило двома пострілами убити дев’ять куріпок!

– А!… Ви, мабуть, в гніздо з яйцями стріляли?!

– Риба у вас свіжа?

– Не знаю, я тут працюю всього тиждень.

Лось з бодуна виходить до річки. Голова тріщить, всього ломить, в роті сушить – гірше не буває. Підійшов до води і почав жадібно пити. Тим часом з лісу виходить мисливець. Побачив лося, прицілився – бабах! Лось стоїть… Мисливець знову – бабах! Лось стоїть і п’є… Мисливець втретє – бабах! Лось піднімає голову і бурмоче:

– Не розумію. Я п’ю, п’ю, а мені все гірше і гірше…

Опанас упіймав великого коропа. Той б’ється, до рук не дається, ось-ось виплигне.

– Микито, що мені з ним робити, як його заспокоїти?

– А ти його утопи!

Інспектор:

– Ви що, не знаєте, що полювання на зайців заборонене?!

Мисливець:

– Знаю, але я був змушений вистрілити з метою самозахисту…

– Чому ти так жадібно кидаєшся на блешню? – питає окунь щуку. – Це ж звичайнісінька залізяка!

– Сама знаю, – відповідає щука, – але що я зроблю, якщо у мене характер невитриманий.

Закінчилося полювання. Мисливці збираються на узліссі. Опанас прибігає останнім і кричить:

– Усі тут?!

Перегукуються, озираються – усі.

– Чорт забирай! – дивується Опанас. – Значить я підстрелив козу!

Підпливає сом до пічкура і задумливо каже:

– Слухай, пічкур… Тобі не здається, що ми, великі риби, маємо їсти маленьких? Згоден?

– Та я, звичайно, згоден… Тільки де ми їх, маленьких, знайдемо?

– Що робить жінка, коли хоче мати комір з лисиці?

– Те ж саме, що й лисиця, коли хоче мати лисенят…

Василь Іванович і Петька за завданням партії відбули до Африки долучати аборигенів до цивілізації. Через деякий час приїздить до них перевірка. Василя Івановича знайшли на річці. Мчить на катері, а за ним негр на водних лижах. Перевіряючий хвалить: