Олег Черногуз - Веселий ярмарок

За сніданком Юра Віту
Поучав, як старший брат:
— Добре виховані діти
Не ковтають виноград!
Не запізнюються в гості
І не їздять без квитка,
Прибирають вранці постіль,
Не втікають з дитсадка!
— А мене,— озвалась Віта,—
В дитсадочку здавна вчать:
Добре виховані діти
За столом завжди мовчать!

Вранці Зайчик хвалькуватий
Швидко видерся на дуб.
Й закричав: «У мене свято!
В мене виріс перший зуб!»
Підбіга до нього Білка:
— Чимось іншим похвались! —
Обламалась раптом гілка —
Зайчик долі опинивсь...
Обійшлось благополучно.
Змахнув Зайчик землю з губ
І почав кричати гучно:
— В мене випав перший зуб!

У ліжку Оленка не стулить повік.
Все крутиться-вертиться з боку на бік.
Оленчина мама зчинила тривогу:
— Я зараз покличу «швидку допомогу»!
— Ти краще, матусю, візьми телефон
І виклич до мене швидесенький сон!

Ну як тут Олі не гордиться:
Така у неї гарна киця!
— Віддай мені,— їй каже Тома,—
У мене миші є удома...
— Е ні,— серйозно Оля мовить,—
Не дам.. Не думай і не жди!
Ти принеси мишей сюди —
А киця миттю їх половить!

Бабуся подала у склянці
До столу молоко Світланці.
— Ти б трохи в більшу налила:
Я не така уже й мала!—
Дає бабуся більшу склянку
І просить лагідно Світланку:
— Онучко, хату б підмела.
— Ти що, бабусю? Я ж мала!

— Ми з татом риби наловили!
— А де ж вона, мій сину милий?
— Та...— хлопчик двері причини,—
Всю з'їло наше кошеня.

Промок під зливою Тиміш.
— Чому ти на дощі стоїш?
— Я втік,— сказав Тиміш кирпатий,—
Бо мама хоче покупати.

Сам черевики Гриць не взує,
Але мовчить, не коверзує.
— Що, черевики затісні?
— Та ні, вони якраз мені!
Не винні, тату, черевики —
Великий палець... завеликий.

— Ти чого, скажи сама,
Плачеш, Галю, крадькома?
— Бо в Ірини — іменини,
А у мене їх нема.

От біда, от біда:
Зникла в цапа борода!
А Сашко нам пояснив:
— Я його омолодив!
Думав ще й пофарбувати,
Та бабуся вийшла з хати.

Як садили сад —
Де не взявся град...
Саджанці — в солому,
І гайда додому.
Будували дім —
Де не взявся грім...
Кинули лопати —
І гайда до хати.
Сіли їсти борщ —
Де не взявся дощ...
Ложки — не лопати,
Можна працювати!

На ялинку в дитсадок
Мудрий зайчик до діток
Прискакав.
Він веселих їм казок
Про звіряток і пташок
Розказав.
Запитали вуханя:
— Ой ти, зайцю-зайченя,
Постривай.
Скільки буде — три дубки
Та чотири берестки —
Відгадай.—
Мовив зайчик: «Три дубки
Та чотири берестки —
Буде гай!»