Олег Черногуз - Веселий ярмарок

Здесь есть возможность читать онлайн «Олег Черногуз - Веселий ярмарок» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1983, Издательство: Радянський письменник, Жанр: Юмористические книги, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Веселий ярмарок: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Веселий ярмарок»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

В сборник вошли произведения украинских советских писателей, работающих в жанре юмора и сатиры. Здесь читатель найдет прозаические и стихотворные юморески, басни, фельетоны, памфлеты, пародии, сатирические миниатюры, опубликованные в последнее время в периодике.
До збірника увійшли твори українських радянських письменників, які працюють у жанрі гумору і сатири.
Тут читач знайде прозові та віршовані гуморески, байки, фейлетони, памфлети, пародії, сатиричні мініатюри, що були опубліковані останнім часом у періодиці.

Веселий ярмарок — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Веселий ярмарок», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Ганна Зралко

ЇЖАК І РАЙ

Гадаючи, що за кордоном рай,
Їжак прибув у той хвалений край.
Та замість раювання, сподіваних утіх
Пізнав гірке розчарування:
Був рай той не для всіх.
І радість у душі померкла,
А рай той здавсь гіркіш від пекла.
Або там з голоду вмирай,
Або працюй на тих, кому належить рай.
Тоді сказав їжак: «Бодай
таких раїв не знати».
Й мерщій тікати
У рідний край.

Нехай в чужім краю
Хоч мерехтять перлини,—
Нема миліш на світі
Рідної країни.

Ганна Зралко

ЇЖАК І ЛИСИЦЯ

Їжак трудився день і ніч.
За свій сумлінний труд по праву
Він міг би мати честь і славу,
Та не про теє річ:
Його почесну справу
Ніколи Лев належно не цінив,
Їжак йому у вічі правду говорив.
А Лев цього не міг терпіти
(Для нього критика завжди була важка),
Тому він вирішив зганьбити
Трудягу-їжака.
Якось їжак спитав Лисицю:
— Скажи мені, сестрице,
За що мені така ганьба?
Від праці скоро матиму горба,
І все не в лад, і б'ють мене
За будь-яку дрібницю.
Страшенно б'ють!
Тоді як ось тобі усі гріхи прощають,
Не знать за що на зборах вихваляють
І премії дають.
— А то ти ще й мудруєш?—
Лисиця мовила, розгнівана украй.—
На себе нарікай!
Навіщо Лева критикуєш?
Хоч, може, він раз тисячу й не прав...
От через що в немилість ти й попав
І сам собі могилу риєш. -
Адже він Лев!! Невже не розумієш? —
А я усе-таки скажу: побільше б їжаків
Таких, як цей їжак, у кожен колектив.

Ганна Зралко

ТЕЛЕГРАМА

За болгарськими мотивами

На думку спало одному Адаму
Дружині надіслати телеграму —
Нехай розвіє сум, не вигляда в вікно,
Бо вдома він не був давно.
Тож заходивсь писати:
«Спокійно, люба, можеш спати.
Чекай! Приїду скоро сам.
Цілую. Твій Адам».
Та передумав: слів багато.
Невигідно: це ж треба плати й плати...
І тут же скоротив: «Чекай ти там,
Цілую. Твій Адам».
Та передумав знов: «Хіба не зна моя Маруся,
Що я Адамом звуся?
Що відданий я їй, чимало маю справ...»
І телеграми так і не послав.

Юрій Івакш

О СЛАВО ЗЛАЯ

Ти привітала

Нерона лютого, Сарданапала,

Ірода, Каїна...

Т. ШЕВЧЕНКО

Одного разу десь на розпутті зустрілися Каїн, Ірод та Іуда...

Отож зустрілися, сіли під осикою у холодочку й засперечалися, хто з них найславетніший.

— Безперечно — я,— сказав Каїн.— Це ж я — першовбивця. Це ж я — першовідкривач насильства і першопрохідник політики великої ломацюри. Я — перша Сильна особа в земній антиісторії. Я — протофашист. Я перший сказав: «Усе дозволено». Я навчив єзуїтів, що мега виправдовує засоби. Це за моїм методом убивчої аргументації можна довести кому завгодно все, що завгодно (тут Каїн з жалем пригадав, що забув у лісі свою ломаку). А ви — лише мої скромні учні й наслідувачі!..

— Усе — «я», «я», «я»! Ніякої тобі скромності!— саркастично посміхнувся Ірод.— Хвалько. Павич! Убив одну-однісіньку людину й розхвастався! Теж мені масштаби! Тут нема чого й сперечатися — я найславетніший! Це не вам, а мені належить честь бути родоначальником масового винищення. Це з мене брали приклад чінгісхани, гітлери й піночети... А ти, Каїне, просто собі банальний убивця! Кустар-одинак!..

— Обоє ви — дрібнота!— перервав Ірода Іуда.— Один прикандичив брата, а другий наказав постинати голови немовлятам. І радіють: ось ми які! Ти знаєш, Іроде, хто ти є? Звичайнісінький східний деспот! Тривіальний тиран, якими в історії хоч греблю гати! До того ж я — гуманіст, і у мене твоя «слава» викликає тільки огиду. От я нікого не вбивав, а проте ім'я стало прозивним...

— Категорично протестую!— обурився Ірод.— Я теж особисто нікого не вбивав. Ось диви: і руки у мене чисті!.. А щодо вимушеної ліквідації немовлят, то це не вбивство, а мудра акція. Я виходив із вищих національних міркувань і мусив діяти рішуче й невблаганно. В ім'я спокою держави. Не шкодувати життя моїх любих підданих. Та й невідомо, що виросло б з тих немовлят. Може, якісь нові іуди та каїни, вибачте на слові...

— Софістика!— заперечив Іуда.— Все одно моя слава є якісно вищою. Я — апостол донощиків й пророк зрадництва. Зрадник і ренегат з великої літери. Тридцять срібняків — це звучить! Поцілунок Іуди — це звучить!

— То чому ж ти, Іудо, повісився?

— Вам цього не зрозуміти. Моє самогубство — наочний вияв багатства душі її тонкості моєї інтелігентної натури. Спочатку я зрадив Учителя, а потім зрадив себе. Але саме зраджуючи себе, я не зраджував собі. У цій непослідовності — моя послідовність: я — тотальний зрадник. Адже в цьому — логіка зради. Зрадника або вішають, або він сам себе вішає. На відміну від Гапона або Власова, я скористався свободою вибору.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Веселий ярмарок»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Веселий ярмарок» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Уильям Мейкпис Теккерей - Ярмарок суєти
Уильям Мейкпис Теккерей
Іван Нечуй-Левицький - Роковий український ярмарок
Іван Нечуй-Левицький
Василь Стус - Веселий цвинтар
Василь Стус
Отзывы о книге «Веселий ярмарок»

Обсуждение, отзывы о книге «Веселий ярмарок» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x