Олег Черногуз - Веселий ярмарок

Відкрили у лузі
Концерт солов'ї...
З весною вас, друзі,
Хороші мої!

Чарівно-багата
Земля у ці дні!
Давайте ж на свята
Чи то в вихідні

Поїдем оглянем
Красу-благодать
(Замість із сусідом —
Козла забивать).

Прокотим по трасі
Автобусом «Львів»
До шахт у Донбасі,
До кримських садів...

Побачимо зримо
(Бо в силі ж весна!),
Як врунить озима,
Бринить ярина.

Як вранці росою
Вмивається май,
Земною красою
Квітує наш край!

Приємно й чудово
Ці дні проведем.
Одну лиш умову
Давайте складем:

Ні в якому разі
Не брати п'яниць,
Що здатні при трасі
Лежать горілиць.

Приглянемось, друзі
(Де треба — крізь скло!),
Щоб місця хапузі
Між нас не було:

Бо очі потупить
Цей стріляний «птах»
І щось та поцупить,
Дивись, і в гостях!

Не будемо брати
На жодне із місць
Поріддя патлате,
Що п'є лиш і їсть!

У рейсі чудеснім,
В путі до кінця
Трудящим і чесним —
Всі кращі місця!

...Ось вам перша
Знайома картинка,
І до того ще й модна сповна:
Під грибком, де трамвайна зупинка,
Обнімаються — він і вона!

Люди йдуть,
Подивляються скоса...
Вже продзенькав трамвай і пішов.
А вони «лобизаються» й досі,
Рекламують дешеву любов.

А відомо ж —
Любов не реклама,
Не оця показуха пуста!..
— Хто навчив тебе? Тато чи мама? —
Літня дама дівицю пита.
Про безстидство
Сказати їй хоче:
— Не від мами, то звідки ж воно?..—
І дівиця утупила очі:
— А ви що, не дивились кіно?!
.................
Літній день,
Красота — що й казати!
Але ось і... «на ниві будяк» —
По бульвару бреде щось патлате:
Чи то піп молоденький, чи дяк!

На штанах його —
Латка на латці,
Довга торба рядняна в руці...
Де цю «моду» позичено, братці?
Це ж колись так ходили старці!

Недаремно ж
Сільська якась тітка
Зупинила і мовила так:
— Ти, обірванцю, мабуть, сирітка!
Може, дать на штани хоч трояк?

Запитайте:
— Чия то «учоба»,
Звідки «хіпівські» джинси-рядно? —
Він насупиться, гляне спідлоба:
— А ви що, не дивились кіно?..
............
Підхопивши
Жаннету й Марфутку,
В ресторані — в'юнкі, як вужі,
Патлані під чужу чиюсь дудку
Копіюють кривляння чужі!

В жвавім русі
І в доброму дусі
Веселяться та п'ють гультяї.
(Хто за пенсію діда й бабусі,
Хто де згріб — тільки не за свої).

Відтанцюють
Марфутки й Жаннети
І сідають за повні столи:
Голі спини, в зубах сигарети!..
Звідки «стиль» цей прийшов
і коли?..

Запитайте:
— Де вчились палити
І фужерами дудлить вино? —
Озирнуться і кинуть сердито:
— А ви що, не дивились кіно?..

Адресують
Піжони й дівиці
До картин, що ото в акурат
Без розбору нам пре з-за границі
Дорогенький наш «Кінопрокат»!

Що не фільм —
Дикі п'янки, дебоші,
Безсоромність — заповнює все!..
Хто цю муть за народнії гроші
Закуповує десь і везе?!

Там «гниленьке»
Підсунуть охочі!
Ну, а ви, кінодяді, в той час
Чи дивились? Чи бачили очі,
В кого й що купували для нас?!

...Якщо ті,
У чий бік я киваю,
Скажуть нам, що «...підстав не дано!»,
То тоді уже я їх спитаю:
— А ви що, не дивились кіно?

Рано-вранці
Приємну вам звістку
Телефон у квартиру несе:
— Будьте дома! Сьогодні «Хімчистка»
Ваші плаття й пальто привезе!..
Ви хотіли спитати:
— А шубку?
А приїде машина коли?..—
Та «Хімчистка» вже кинула трубку
Й ви самі їй
Дзвонить почали:

Щоб про час
Поточніше сказали!
Вам же — йти. Й на роботі рідня...
Додзвонились. І вам відрубали:
«Ожидайте в течение дня!»