Платон - Апологія Сократа. Діалоги

48. …заразився хворобою очей… — У Стародавній Греції вірили, що можна заразитися, поглянувши на очі хворого очною хворобою.

49. Під трьома видами олімпійських змагань тут у переносному значенні треба розуміти шлях, тричі пройдений душею. Перемога здобувається тоді, коли душа тричі, тобто протягом трьох тисяч років, вибиратиме філософське життя. Оці три колобіги Сократ порівнює з трьома видами бігу на Олімпійських іграх.

50. …один із наших державних діячів… — Можливо, йдеться про афінянина Архіна, який виступав проти надання сицилійцеві Лісію афінського громадянства, дорікаючи йому, що той пише судові промови на замовлення клієнтів і через те немов продає своє красномовство.

51. Солодкий закрут — вислів, який виник від назви закруту на річці Нілі. Він скорочував дорогу від Навкратіса в гирлі Нілу до Мемфіса; водночас це місце було небезпечним для плавання. В античності цей закрут евфемістично називали «солодким» або «добрим», подібно до того, як Понт Евксинський (Чорне море) був названий «Гостинним» замість Понт Аксинський «Негостинний».

52. …із театру… — Народні збори в Афінах часто відбувалися в театрі Діоніса на схилі Акрополя.

53. Лікург — напівлегендарний спартанський законодавець; Солон (638—559 рр. до н. е.) — афінський поет і законодавець; його закони з 594 р. до н. е. мали демократичний характер; Да­рій I — перський цар, який прославився зміцненням і розширенням держави і при якому почалися греко-перські війни.

54. Сирени — напівжінки-напівриби, які чарівним співом приманювали мореплавців і вбивали їх; проплисти повз них означало уникнути смертельної небезпеки. За Гомером («Одіссея», XII, 39—54, 166—200) повз них проплив Одіссей, який наказав прив’язати себе до щогли, позатикавши вуха товаришів.

55. Міф про походження цикад від людей вигаданий Платоном і належить до безлічі міфів про перетворення людей на тварин, рослини, птахів тощо. До наших днів дійшов твір Овідія «Метаморфози» у 15 книгах, до якого увійшли давньогрецькі міфи про перетворення.

56. «…обходитися без їжі й пиття». — Навіть такий критичний мислитель, як Арістотель, у творі «Історія тварин» твердив, що цикадам для підтримання життя досить ранкової роси.

57. Було дев’ять Муз-богинь, покровительок літератури, мистецтва, науки. Це Кліо, Евтерпа, Талія, Мельпомена, Ерато, Терпсіхора, Полігімнія, Уранія, Калліопа.

58. У книзі «Лаконські вислови» — збірнику влучних афоризмів спартанців, приписуваному Плутархові, є розповідь про лаконця, який у відповідь на чванливість одного бундючного оратора сказав: «Клянусь богами, не було й не буде мистецтва красномовства без істини».

59. Мистецтву красномовства, його суті та меті Платон при­святив діалог «Горгій».

60. Нестор — див. приміт. 22 до «Іона».

61. Паламед — див. приміт. 43 до «Апології».

62. Горгій — див. приміт. 6 до «Апології».

63. Елеат Паламед — мається на увазі Зенон з Елеї (Пів­денна Італія), давньогрецький філософ і оратор (бл. 490—430 рр. до н. е.), учень філософа Парменіда. Названий тут Паламедом, бо його докази за хитрістю нагадували вигадки міфічного Паламеда.

64. Пан — рогатий і козлоногий бог лісів і гаїв, опікун стад і пастухів.

65. Мідас — цар Фригії (країни в Малій Азії), відомий своєю пристрастю до золота, через що ледь не загинув від голоду. За те, що він у музичному змаганні між Марсієм і Аполлоном присудив першість Марсієві, розлючений Аполлон наділив його ослячими вухами.

66. Видозмінена цитата з «Одіссеї» Гомера (V, 193). Мова про Одіссея, який слідує за німфою Каліпсо.

67. У діалозі «Кратіл» (390 С) діалектик визначається як людина, яка вміє ставити запитання й відповідати на них; в інших діалогах Платон під діалектиком розуміє того, хто вміє зводити окремі конкретні часткові поняття до загального і, навпаки, ділити родове поняття на види.

68. Евен — див. приміт. 11 до «Федона».

69. Тісій із Сиракуз на Сицилії (V ст. до н. е.) — ритор, учень Коракса, вчитель Горгія, Лісія й Ісократа, автор підручника риторики.