Платон - Апологія Сократа. Діалоги

4. Кліній — батько Алківіада, загинув у 447 р. до н. е.; опікуном Алківіада після смерті батька був Перікл, керівник афінської демократії.

5. Еноя — дем, тобто територіальний самоврядний адміністративний округ в Аттиці на кордоні з Беотією.

6. Каллій — див. приміт. 10 до «Апології».

7. Гіппократ (бл. 460—377 рр. до н. е.) — уродженець о. Косу, основоположник наукової медицини, названий Асклепіадом як служитель Асклепія, бога лікування.

8. Поліклет — видатний давньогрецький скульптор і теоретик мистецтва (V ст. до н. е.), творець знаменитої статуї богині Гери, яка стояла в храмі міста Аргоса на Пелопоннесі.

9. Фідій (бл. 488—432 рр.) — давньогрецький скульптор, якого визнавали найвеличнішим з усіх ваятелів, які жили будь-коли.

10. Гіппій Елідський — див. приміт. 8 до «Апології».

11. Продік Кеоський — див. приміт. 7 до «Апології».

12. Мати Каллія, розлучившися з Гіппоніком, вийшла заміж за Перікла, з яким мала двох синів, Парала й Ксантіппа.

13. Хармід — брат матері Платона Періктіни; його ім’ям названий один із діалогів Платона.

14. Орфей — див. приміт. 42 до «Апології».

15. Злегка змінений Платоном рядок з «Одіссеї» Гомера (IV, 582).

16. Еріксімах — визначний афінський лікар V ст. до н. е., персонаж твору Платона «Бенкет».

17. Федр — син Тімокла з дему Міррінунт, його ім’ям названий один із діалогів Платона.

18. Андрон, син Андротіона , — друг молодого аристократа Каллікла, учасник олігархічного перевороту в Афінах 411 р. до н. е.

19. Бачив і Тантала… — слова з «Одіссеї» Гомера (IV, 582).

20. Павсаній-керамеєць — учасник діалогу Платона «Бенкет», походив з дему Керамік, передмістя Афін, де мешкали гончарі.

21. Агафон — пізніше знаменитий афінський поет кінця V ст. до н. е., сміливий новатор у грецькій драматургії, тому що намагався звільнити трагедію від тісного зв’язку з міфологією, писав п’єси на вигадані сюжети з вигаданими особами.

22. …обидва Адіманти… — один з них, син Левколофіда, афінський стратег, противник демократії, брав участь у битві при Егоспотамі в 405 р. до н. е., попав у спартанський полон.

23. Крітій — афінський державний діяч, поет і оратор; після падіння демократичного ладу в Афінах у 404 р. до н. е. стояв на чолі так званих «Тридцяти» — колегії олігархічних правителів Афін — і відзначався жорстокістю. Платон присвятив йому діалог «Крітій» і згадує його в інших творах.

24. Гесіод — давньогрецький епічний поет VIII—VII ст. до н. е., автор поем «Труди і дні» та «Теогонія».

Сімонід Кеоський (559—461 рр. до н. е.) — видатний давньогрецький лірик, автор епінікіїв, дифірамбів, епіграм, сколіїв, тобто застільних пісень.

25. Мусей — див. приміт. 20 до «Іона».

26. Ікк — атлет, переможець на Олімпійських іграх, теоретик гімнастики, вчив, що тілесні вправи ведуть до моральної стриманості.

27. Геродік — гімнаст і лікар, учитель Гіппократа Коського, утримував гімнасій в Афінах, застосовував гімнастику в лікувальних цілях.

28. Агафокл, Піфоклід — музиканти; Агафокл був учнем Піфокліда і вчителем Дамона, який вчив музики Перікла.

29. Зевксіпп (Зевксіс) — славетний давньогрецький живописець (друга половина V ст. до н. е.), уродженець міста Гераклеї в Південній Італії.

30. Орфагор Фіванець — знаменитий флейтист, учитель фіванського полководця Епамінонда.

31. Доброчесність, про яку тут ідеться, є предметом обговорення в діалозі. Для грецького терміну «arete» важко знайти в українській мові однозначний відповідник (найкращим нам видалося слово «доброчесність»), оскільки в давньогрецькій мові він означав сукупність моральних і громадянських якостей. У «Протагорі» під словом «arete» розуміється громадянська чеснота, вміння займатись державними справами.

32. Аріфрон — брат Перікла.

33. Прометей і Епіметей — за міфом, брати, сини титана Япета й німфи Клімени. Як указують самі ймення, Прометей — «передбачливий», «той, що думає наперед», Епіметей — «той, що думає після», «нерозумний». Прометей викрав вогонь з Олімпу й подарував людям, чим урятовано людський рід від голоду й холоду. За це Зевс велів прикути його до однієї зі скель Кавказу, де щоранку орел гострим дзьобом рвав йому печінку, аж поки Геракл убив орла й визволив титана.