Платон - Апологія Сократа. Діалоги

34. …сторожа Зевса. — Влада і Сила. Вони привели Прометея на Кавказ, де прикували його до скелі.

35. Гермес — син Зевса, вісник богів, славився незвичайною меткістю.

36. Благородний вплив ритму й гармонії на фізичний і духовний стан людини приписували музиці піфагорійці, про це говорить Платон в інших творах.

37. Ферекрат — афінський комедіограф (V ст. до н. е.), що в комедії «Дикуни», поставленій під час свята Леней (січень) 421 року до н. е., висміював афінян, які, розчарувавшись у своїх співгромадянах, відійшли в безлюдну пустелю. Там вони натрапляють на гурт дикунів, настільки лютих, що порівняно з ними навіть найнікчемніші афіняни виглядають культурними.

38. Еврібат — зрадник, який зрадив царя Лідії Креза, перейшов на сторону його ворога Кіра, царя Персії, видав Кірові плани Креза й таким чином погубив його.

Фрінонд — афінянин, відомий своїми шахрайствами. Імена цих двох осіб стали загальними.

39. Йдеться про змагання колісниць, під час якого стадіон в Олімпії треба було об’їхати 12 разів.

40. Уже задовго до Платона філософ Геракліт (VI ст. до н. е.) звернув увагу на відносність протилежностей. Див. фр. 12 b Diels: «Холодне стає теплим, тепле холодним, вологе сухим, сухе вологим», а також фр. 88: «У нас завжди одне й те саме: життя і смерть, неспання і сон, молодість і старість. Бо це, змінившись, є тим і, навпаки, те, змінившись, є цим».

41. Крісон — знаменитий сицилійський бігун, який тричі перемагав на Олімпійських іграх — у 448, 444 і 440 рр. до н. е.

42. У своїй промові Продік не оминає нагоди похизуватися своїм мистецтвом у розрізненні синонімів.

43. Гіппій тут торкається теми, яка часто подибувалася в розмірковуваннях софістів — протиставлення природи й закону, того, що існує «від природи», й того, що існує «за установленням».

44. Скопас — син Креонта, правителя м. Кранона у Фессалії, який славився своїм багатством. При його дворі деякий час перебував Сімонід Кеоський.

45. Ідеться про вірш-сколій (застільну пісню) на честь фессалійця Скопаса, який зберігся в уривках (фр. 4, у вид. «Antologia lyrica graeca», Е. Diehl, vol. 11, «Lipsiae», 1925) і відтворений на основі прозаїчного викладу його в «Протагорі» Платона. На запитання Скопаса, що Сімонід думає про вислів мудреця Піттака з Мітілени «важко бути хорошою людиною», той полемізує з думкою Піттака.

46. Скамандр — річка в Троаді, через жовтий колір звана ще Ксантом (Жовтою). Сімоент (Сімоіс) — притока Скамандру.

47. Цитата з Гомерової «Іліади» (XXI, 307).

48. Цитата з твору Гесіода «Труди і дні», 289—290, далі вільна переробка, с. 291—292.

49. Як із цього випливає, Сократ слухав виступи Продіка і знайомий був з його синонімічними дослідженнями.

50. Хоч рідною говіркою Сімоніда, як уродженця о. Кеосу, був іонійський діалект, проте деякі пісні він писав еолійським діалектом.

51. Лесбоський діалект — поетичну мову ліриків Алкея і Сапфо (VI ст. до н. е.) — Продік називає варварським, бо в той час люди вчені й освічені орієнтувались на аттичний діалект.

52. Мешканці о. Кеосу славилися своєю порядністю.

53. Тут Сократ напівіронічно-напівсерйозно ідеалізує інтелектуальні здібності критян і спартанців (їх вклад у грецьку культуру був незначний).

54. Фалес, Піттак … — див. приміт. 5 до «Гіппія».

55. Солонові, афінському державному діячеві й поету, приписувано вислів: «Пізнай самого себе», Клеобулу — «Міра — найкраща річ».

56. Бо і хороший муж… — цитата з твору невідомого поета, яку знають також учень Сократа, історик Ксенофонт («Спогади», І, 2, 20), і Евріпід («Гекуба», 592).

57. Про виступи платних флейтисток і танцівниць на бенкетах для забави гостей див. Платона «Бенкет» (212 D — E) і Ксенофонта («Бенкет», II, 1).

58. Цитата з «Іліади» Гомера (X, 224). Це слова Діомеда, який разом з Одіссеєм вирушає на розвідку.

59. …жити приємно — це добро, а жити неприємно — зло. — Подібно висловлюється Платон у «Законах» (V, 732 Е — 733 А): «Треба хвалити прекрасне життя… і за те, що воно може дати те, до чого прагнемо, а саме: відчувати більше радості й менше горя».