Array Антология - Чорт зна що. Запропаща душа

Пішов. Іде поуз кручу, аж парубок йому назустріч суху свитину виносить. Одягнув його, підперезав. Дід і каже:

– Парубче! Не дав мені Господь милосердний діток, узяв би я тебе за сина.

– То що ж? – каже йому той хлопець. – Я вчора саме рік дослужив, дак і будемо вкупі жити, бо і я собі один одним, як пучка.

– От тілько горе! – каже дід, – що баба мене вчора покинула.

– Та чув я, дідусю, – каже парубок. – Тим охотніш мені до вас іти.

– А як же ми, хлопче мій, бурлакуючи справимось? Коли б ти знайшов собі дівчину та одруживсь. А в мене, хвалити Бога, і земелька є й волики є, тілько в господі нікому бути, як підемо орати.

– Та я маю на прикметі дівчину, – озвався парубок, – тілько щоб не було вам, дідусю, важко, як ми удвох до вас у хату перейдемо.

– Яка ж се вагота, хлопче! – каже, зрадівши, богоугодний дід. – Та коли б Господь благословив вас дітоньками, дак я б їх мав за рідних унучат.

Слово по слову, в одну хвилину порадились, коли і дівку сватати, коли й весілля справляти. Хома зараз тут свого кирпу тиць! (бо він у нас кирпатий на всю околицю):

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

Старовинна польська монета.

Півча – хор.

Ручкова – танець.

Присіх – стовбик.

Хлюсти – три карти одної масти, або три козирі, або три тузи.

Галанці – вузькі штани.

Пісную страву тільки вживає – за народним віруванням нечиста сила не любить солі.