Array Антология - Чорт зна що. У кігтях Хапуна

Здесь есть возможность читать онлайн «Array Антология - Чорт зна що. У кігтях Хапуна» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2019, Жанр: Старинная литература, foreign_antique, foreign_contemporary, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Чорт зна що. У кігтях Хапуна: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Чорт зна що. У кігтях Хапуна»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Книга «Чорт зна що. У кігтях Хапуна» – унікальна антологія, присвячена найпопулярнішому персонажеві української мітології – чортові. Тут представлені найцікавіші твори нашої літератури, де діє ця лиха, хитра, підступна, а деколи кумедна, добродушна і навіть добра істота, яка інколи ще й здатна на шляхетні вчинки і палке кохання.
До неї увійшли середньовічні апокрифи та житія святих, моторошні оповіді отців церкви XVI–XVIII ст.: Петра Могили, Стефана Яворського, літописця Самійла Величка, оповідання класиків – Олекси Стороженка, Володимира Короленка, Наталени Королевої, сучасних авторів – Емми Андієвської, Володимира Єшкілєва та багатьох інших. Чимало творів перекладені зі староукраїнської, російської, польської та латинської мов.
Багатюща спадщина української літератури, часто-густо присипана порохом сторіч, ув’язнена у малодоступні часописи й рукописи, чекає на своє друге народження.

Чорт зна що. У кігтях Хапуна — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Чорт зна що. У кігтях Хапуна», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать
Юрій Винничук

Степан Томашівський

Народився 9.01.1875 р., с. Купновичі Рудківського повіту. Історик, публіцист і політик, закінчив Львівський університет. У 1900–1910 рр. вчителював у гімназіях Бережан і Львова, з 1910 р. – доцент історії Австрії у Львівському університеті. У 1914–1918 рр. член Бойової Управи Українських Січових Стрільців, 1919 р. – радник делегації ЗУHP на мировій конференції в Парижі, у 1920–1925 рр. голова її дипломатичної місії в Лондоні та Берліні. У 1926 р. вчителював у Львові. Наукові дослідження С. Томашівського присвячені головно Хмельниччині й Мазепинській добі.

Помер 21.ХІІ.1930 р. у Кракові. Стаття про історію вірувань у чорта подається за часописом «Житє і Слово» (т. 5. Книга 3–4, 1896).

Нарис історії віри в чорта

Вступні уваги

Часто можна почути голоси жалю за часами минулими, часами повної, щирої віри, надії і потіхи серед горя, яку давала людям релігія. Ми тому не станемо перечити, та все-таки погляд такий односторонній і опертий на незнанні духового життя минувшини. Не треба забувати, що в тих часах (йдеться нам про середні віки) поза Христом, що справді цілющий бальзам виливав на рани бідних грішних – стояв величезний силою Сатана, що в ці рани рівночасно впускав отруту. А побожний християнин висів завсігди між небом і землею, повний страху і внутрішніх болів. Доказом того – житія святих. Не трудно розуміти, який з тих відносин фатальний був вплив на загал людей, на їх освіту, моральність і соціальні відносини. Факт, що ніколи в історії не стрічаємо побіч себе таких проявів аскетизму релігійного (сполученого з фанатизмом) разом з якнайогиднішою розпустою і варварством, як саме в згаданих часах.

Тому-то погляд на віру в чорта не такий дрібний та маловажний, як може здаватися. Чорт у християнстві – се половина виображінь релігійних, а затим дуже важна сторона в історії середньовічних народів. Не маємо тут на думці подати читачам повний образ, оригінальний науковий дослід, а лишень підсумуємо новіші досліди на тому полі з гадкою – показати, як нині стоїть в науці історія віри в чорта.

а) Джерело віри в чорта і стан її в часах дохристиянських. Ніхто, щойно трохи має наукової освіти, не вірить нині, мов би то дикі релігії були попсованими зостатками якоїсь первісної релігії доскональної. Нині ясно, що річ мається якраз противно, що від простих релігій витворилися вищі, з основою етичною. Тут проте, у вірах диких і старинних народів, шукати треба почину сеї темної постаті чорта. Відколи чоловік появився на світі, мусів усе боротися з природою о своє існування. Він стрічав на кождім кроці якісь перепони, що не давали йому або поживитися або спочити і т. і. З другого ж боку не одно ставало йому до помочи в добуванню поживи або в пригоді. Звідси він почав розріжнювати річи йому корисні і шкідливі. Розумієсь, що розділ сей не був тривкий, а залежав від того, в яких обставинах географічних та культурних був чоловік; приміром блискавка і перун страшили його, огонь здавався шкідливим, але, пізнавши добру силу огню, чоловік мусів пізнати, що шкідливість якоїсь річи залежать від обставин.

По довгих досвідах життєвих, по обсервації, зіставлюванню вражінь, а при тім, не вміючи розслідити причин багатьох явищ корисних і шкідливих, він уявляє їх собі живими. Спочатку, як оточення було різнорідне, так і різнорідні були, по його думці, сі живі істоти. Вони були йому прихильні або ні. Збираючи всі вражіння приємні, яких дізнавав, стикаючись із річами добрими, він дійшов до поняття приємности вже яко абстракції. Затим і ті сили, що викликували явища приємні, прибрали один характер загальний і стали персоніфікацією приємности, стали богами добрими. Подібно справа йшла з річами шкідливими: по такій самій дорозі дійшов чоловік до абстрактного поняття шкідливости, а з тим до поняття божества, що приносило шкоду, божества злого.

У такий спосіб чоловік перейшов зі сфери осуду сенсуалістичного до етичного. Розвій тих виображінь ішов відповідно до обставин місцевих, культурних, історичних і відповідно до вдачі поодиноких народів. Природно, ті два світи, добрий і злий, бувши виразом власних противних вражінь чоловіка, мусіли зайняти і в його виображеннях релігійних вороже становище. Дух шкідливий, принцип злого, стараєсь шкодити чоловікови, а добрий – помагати. Один засвічує сонце, другий висуває темну ніч, один каже виростати рослинам пожиточним, другий насилає вітер, мороз, сіє хабаззя… З тим принципом зла в’яжеться поняття чорта, що має на меті псувати діла доброго духа, головно шкодити чоловікови. Він тісно в’яжеться з дуалізмом, себто релігією, що приймає два противні божества, добре і зле.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Чорт зна що. У кігтях Хапуна»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Чорт зна що. У кігтях Хапуна» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Чорт зна що. У кігтях Хапуна»

Обсуждение, отзывы о книге «Чорт зна що. У кігтях Хапуна» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x