Unknown - Именитые самоубийцы

Чому ж саме його? Як організатора професорського страйку? Проте ніхто більше з названих

учасників страйку висланий не був.

У нас немає точних доказів, однак уявляється вірогідним, що рук до цієї справи доклав В. Т. Тер-

Оганезов. Як додатковий довід на користь цієї пропозиції можна привести такий факт: на початку

1940 р. в бесіді з автором цієї статті Тер-Оганезов поставив собі в заслугу те, що він в 20-і роки

«боровся із Стратоновим».

РОЗПІЗНАВ ЗАМАСКОВАНОГО ВОРОГА,з виступу В. Тер-Оганезова на засіданні партійно-

комсомольської групи Московського відділення Всесоюзного астрономо-геодезичного товариства

9 квітня 1938 р.

Десять років тому партія і Радянська влада направили мене привести Астрофізичний інститут в

«християнський вигляд».

Я потрапив туди ніби в ворожий стан. Єдиним на кого я міг спертися, був Ю. В. Філіппов, проте

основне я провів сам.

У цьому інституті одержували зарплату В. В. Стратонов, висланий в 1922 р., і В. А. Костицин

(неповерненець). Керівники інституту (В. Г. Фесенков та інші) затаїли проти мене злість з того

часу.

Я гордий, що вони мене клюють. Я вважаю, що я правильно виконав свою роботу.

ЦІННОСТІ СОБОЮ НЕ СТАНОВИТЬ,з ухвали Політбюро ЦК РКП(б) про затвердження

списку висланців з Росії від 10 серпня 1922 р.

Додаток 2

Список активної антирадянської інтелігенції (професура)

Професори I Держав. університету

1. Стратонов Всеволод Вікторович. Професор. Астроном, 49 років, проживає на Поварській

вулиці, Трубниковський пров., буд. 26, кв. 21. Був чиновником особливих доручень при наміснику

Кавказу і редактором офіційної чорносотенної газети. Один з ватажків і керівників лютневого

(1922 р.) страйку в університеті.

При прийомі студентів набирав буржуазію і білогвардійців. Виразний антисеміт.

У свій час працював консультантом в академічному центрі і вважався своїм, насправді є злісним

супротивником Радвлади. Як наукова величина цінності собою не становить.

Провести обшук, арешт і вислати за кордон.

Комісія за участю тт. Богданова, Середи, Хінчука і Лихачова висловилася за висилку.

Головпрофосвіти за висилку.

НЕГАЙНО ЗВІЛЬНИТИ З РОБОТИ,з листа ГПУ ректорові МДУ В. Волгіну від 14 серпня 1922

р.

Цим листом ГПУ повідомляє, що проф. Стратонов Всеволод Вікторович 17 серпня ц.р.

заарештований за антирадянську діяльність.

На підставі Декрету РНК від 30 липня 1919 р. «Про обмеження прав на винагороду осіб, притягнутих до слідства або суду» гр-н Стратонов В. В. підлягає негайному звільненню із служби

і позбавленню з дня арешту отримуваної ним до цих пір платні.

ГПУ РОЗЩЕДРИТЬСЯ,з телефонограми завідуючої Головпрофосвітою Яковлєвої до правління

МДУ від 30 серпня 1922 р.

Ставлю вас до відома, що мною були вжиті заходи до з'ясування обставин арешту низки

професорів 1-го університету. Після з'ясування виявилось, що заарештованим ставиться в провину

те, що за 5 років існування Радянської влади вони не примирилися з радянським режимом і

продовжують контрреволюційну діяльність навіть у момент зовнішньої небезпеки.

Всім обвинуваченим у вищезгаданому запропоновано виїхати за кордон і ті, хто дали в цьому

підписку, вже звільнені. Ті, хто не побажав виїхати за кордон за власні кошти, будуть вислані туди

найближчим часом за рахунок ГПУ.

СУХІНОВ Іван Іванович

Декабрист. Очільник першої і єдиної спроби декабристів підняти повстання з метою власного

звільнення (1828).

З дворянської родини. Батько, Ємельянов-Сухінов І., - столоначальник Криловського нижнього

земського суду.

Народився в 1795 р. в с. Червонокам‘янка Олександрійського району Кіровоградської області.

Звів рахунки з життям 1 (13) грудня 1828 р. в сибірській Зерентуйській каторжній в'язниці. Місце

поховання – не відоме.

Учасник Великої вітчизняної війни (1812-1813). Зазнав декількох поранень: шаблею – в праву

руку; в голову, ліву руку і плече.

Служив рядовим (1809-1913), унтер-офіцером (1813-1815) Лубенського гусарського полку, Херсонської інвалідної команди (1815-1816), юнкером Ізюмського гусарського полку (1816-1817), юнкером, підпрапорщиком, прапорщиком, підпоручиком Чернігівського піхотного полку (1817-1825), поручиком Олександрійського гусарського полку (1825).

Член Товариства об‘єднаних слов'ян (1825).

Член Південного товариства декабристів (1825).

Учасник повстання Чернігівського піхотного полку (1825). Після його провалу вдалося втекти до