Unknown - Именитые самоубийцы

свободи»

Московський університет був позбавлений автономії 1920 року Проте він ще залишався

вогнищем вільної думки і чистої науки. Він залишався також і розсадником загальнолюдської, а головне – позакласової культури. Примиритися з цим радянська влада не могла.

Нерівна боротьба мала заздалегідь визначений результат. Грубе насильство і терор ГПУ не

могли не перемогти. Катастрофа відбулася. Кожна alma mater перестала бути вільною матір'ю.

Вона була тепер зведена терором на роль невільниці, змушеної обслуговувати загарбників

влади. Перемога, так... Але чи не буде вона Пірровою?

...Д. П. Боголєпов, між іншим, писав:

– Професори дуже лояльні й дуже боязкі. Загрозою позбавлення академічного пайка можна

примусити будь-якого контрреволюціонера-професора читати курс марксизму!

...На вулицях професорів можна було бачити в звичайному для москвичів «туалеті»: у теплий

час – з мішком за спиною, в холодне – з санчатами на мотузку позаду. Все, що професори

заробляли, ледве хапало на покупку житнього хліба. Ним спекулювали університетські сторожі, ті, що влаштували на казенних дворах в своїх квартирах хлібопекарні і які торгували хлібом в

Охотному Ряду чи серед професури. На решту потреб професори розпродавали залишки майна

і навіть свої бібліотеки.

Професори зазнавали матеріальних і моральних незгод, але ще могли зберігати гідність, залишаючись просто безпартійними. Аполітичність ще терпіли.

...У середині січня 1922 р. математики внесли пропозицію:

– Оголосити страйк!

Становище – жахливо незвичне. Припинити за своєю волею найдорожчу для професора справу

його життя... Однак мотиви — дуже вагомі! Математики вважали, що лише подібною

демонстрацією можна привернути увагу до тяжкого становища, в яке комуністична влада

загнала учених.

Страйк наш вчинив переполох, – не тільки в правлінні і Наркомосвіти, а й в уряді. Справа

відбувалося якраз перед Генуезькою міжнародною конференцією, на якій більшовики

сподівалися одержати загальне визнання радянського уряду. Вони хотіли б представити миру

справу так, ніби в Росії все заспокоїлося, і влада всіма визнана.

І раптом — страйк і кого ж? Найсмирніших людей – професорів! Причому – в самому серці

Росії – в Москві! Це вже не був збуджений контрреволюціонерами неосвічений натовп...

...У нашому страйку політичний момент виключений; сам собою страйк не може бути для

влади мірою одіозною, бо радянська влада, за допомогою офіційної преси, захоплено вітає

будь-який страйк, де б на земній кулі він не відбувся...

Життя в університеті завмерло. До страйку приєдналися всі установи та інститути

університету. Увечері, на Моховій, – сумне, незвичне видовище: чорна темрява у всіх будівлях

університету, які москвичі звикли бачити яскраво освітленими і повними життя.

АРЕШТ,із спогадів В. Стратонова

18 серпня. Вночі дзвінок. Чекіст! Обшук. Арешт... Відвозять на вантажівках в знамениту

внутрішню в'язницю ГПУ на Луб'янці.

Пізніше вночі – в комендатурі в'язниці. Новий обшук. Низка несподіваних зустрічей. Запитання

очима:

– Як, і ви?

Багато знайомих професорів. Декілька – Московського університету. Розводять камерами.

Кидають в

двері брудний, в підозрілих плямах, сінник і дошки. Влаштовуємо собі ложе. В'язниця

збуджена – в

одну ніч стільки нових арештантів! Ледве заснули, знову двері відчиняються. Новий!

Шепочуться арештанти:

– В Москві щось відбувається...

У цю ніч відвезли у в'язницю низку професорів, письменників і діячів кооперації. У Москві

заарештували

Осіб сорок. У Петрограді і в провінції – приблизно стільки ж.

Всім нам висунуте одне й те ж, ще до арешту, і досить безглуздо сформульоване звинувачення.

Виявляється, ми всі огулом винні в контрреволюційній діяльності взагалі, а зокрема, в сприянні

білим військам...

Серія безцільних нічних допитів у слідчого. Безцільних – бо наша доля вже наперед вирішена:

– Висилка професорів і письменників за кордон!

У останній день вересня 1922 р. німецький пароплав «Обербюргермейстер Гакен» відвіз з

Петрограда в Штеттін групу висланих з Москви разом з їх сім'ями.

БОРОВСЯ ІЗ СТРАТОНОВИМ,з дослідження В. Бронштейна «Справа В. В. Стратонова»

Стратонова включили в число учених і письменників, які підлягали висилці з Радянського

Союзу за «контрреволюційні» погляди. В основному висилалися історики, філософи, соціологи. З астрономів Стратонова вислали одного.