Unknown - Именитые самоубийцы

кампанії, коли йшли бої під Мукденом, я повів свою лаву в атаку, маючи сусідом Ренненкампфа. Я

думав, він підтримає мене з флангу, однак цей боягуз всю ніч просидів в гальюні і навіть носа

звідти не виставив...

- Ну, це порожнє, батечку ви мій!

- Не порожнє... Після атаки я прийшов до відходу потягу на вокзал в Мукдені, коли Ренненкампф

сідав до вагону. У присутності публіки я вишмагав його нагаєм... Навряд чи він це забув!

«КЛІЩІ» НА ПАПЕРІ, з книги С. Рибаса «Генерал Самсонов»

Олександр Васильович Самсонов одержав розпорядження їхати приймати другу армію, яка мусила

наступати на Східну Пруссію. Він прийняв розпорядження спокійно. Все ж таки це була не перша, а вже третя його війна, і хвилюватися було нічого. Генералів не вбивають на полі бою, а якщо таке

трапляється, то украй рідко.

— ...Я б вважав за краще сам сформувати свій штаб, — заявив Самсонов. — Ні Постовського, ні

Філімонова я не знаю.

— У дану хвилину твоє побажання нездійсненне, — сказав Жилінський. — І нічого про це

говорити.

— Чому ж нічого? — здивувався Самсонов. — Ти, Якове Григоровичу, повинен розуміти, яке

значення має узгодженість командувача зі своїм штабом. Якщо я командувач, то маю право

вибрати собі соратників.

— Ти командувач, Олександре Васильовичу, вірно. Але є і головнокомандуючий, і Верховний

командувач, — скрипучим голосом зарозуміло вимовив Жилінський, осаджуючи Самсонова. — Я

знаю Петра Івановича Постовського. Володимир Олександрович його знає. Відмінний був

генкварт. І Філімонов зарекомендував себе в Новогеоргієвській фортеці з кращого боку. Чим же ти

незадоволений?

Самсонов мовчав.

...Зробив крок назустріч Жилінському і неголосно сказав:

— Ти, Якове Григоровичу, старший за мене роками, завжди був близький петербурзькому світові, а я все околицями служу... І я не розумію. Я підкоряюся, але не розумію. ...Обстановка складна, я

маю попрацювати з своїм начштабу, аби в ній розібратися. Доки корпуси моєї армії підходять до

районів зосередження, нам теж треба підготуватися.

— Добре, готуйтеся, працюйте з штабом, — сухо відповів Жилінський. — Шкода, що тебе не було

на Київській грі... Ось тут перша, ось звідси друга. Тут з'єднуєтеся. Німці в кліщах.

— Дуже швидко, — недовірливо вимовив Самсонов. — Так вони і чекатимуть за наявності

стількох доріг.

ДО РАНКУ ВСЕ СТИХЛО, з рапорту М. Клюєва

Вогонь гарматний і кулеметний посилився, коли наближалися до вищезазначених шосе і залізниці; з'явилися кінні частини супротивника, почалася паніка. Люди металися у всі боки. Не зважаючи на

зусилля начальників, порядок відновити не вдалося. Німецькі частини, що з'явилися звідусіль, брали в полон групи наших. Тут же узяли в полон і командира корпусу з начальником штабу ген.-

майором Пестичем... Решта чинів штабу корпусу відряджалася до інших колон, з якими і

потрапили в полон.

Окремі батареї ще обстрілювали ворога, і тут особливо відважно діяла батарея капіт. Брилкіна. До

ранку 31/18 серп. все стихло.

РОЗГРОМ, з статті «Східно-прусська операція. Серпень 1914» на grwar.ru

На полях боїв було поховано 6739 російських бійців. За німецькими даними, в полон потрапили 15

генералів, 1830 офіцерів і 91400 солдатів, узято 350 гармат.

Свої втрати німці оцінили в 1891 убитого, 6579 поранених, 4588 зниклих без вісті (в т.ч. 55 осіб у

полоні) і 16 гармат.

...Ген. Самсонов рушив на північ, прагнучи пройти до Віллебергу і вийти в розташування 6-го арм.

корпусу. Обійшовши з південного боку село Канвізен, група штабу вийшла на шосе Канвізен, ...де

виявилося, що й Вілленберг також зайнятий супротивником. Тут було вирішено відмовитися від

спроб прориву з боєм, тим паче, що й конвойна сотня, складена з донських козаків 2-ої і 3-ої

черги, вже наполовину розбіглася...

Далі слід було пробиратися тільки групою штабу. ... Через темряву доводилося часто зупинятися, щоб звірити напрям руху за компасом. При цьому зазвичай відбувалася і перекличка. На одній з

них виявили відсутність командувача армією.

Нічні пошуки результатів не принесли. Вранці вони були відновлені, проте німецькі патрулі, що

з'явилися, змусили чинів штабу піти від місця втрати.

ВРЯТУВАВ ФРАНЦІЮ,з книги М. Ковалевського «Історія держави Російської»

За задумом операції, розробленій у Ставці під керівництвом верховного головнокомандуючого

великого князя Миколи Миколайовича, 1-ій і 2-ій арміям належало розгромити німецьку 8-у