XIX ст. на території краю»
Іван Іванович Сухінов мав родинний зв'язок з гайдамацьким ватажком Климом Сухіною, учасником народного повстання 60-х років XVIII ст.
Під час повстання Чернігівського полку, він був одним з його керівників, помічником С.
Муравйова-Апостола. Арештований при спробі перейти кордон.
Після придушення повстання декабристів на Україні, м. Острог було призначено штабною
квартирою переформованого Чернігівського піхотного полку. За розпорядженням з Петербурга
саме в Острозі було призначено виконати вирок військового суду над офіцерами — учасниками
повстання, які служили в Чернігівському полку: — І. І. Сухіновим, В. І. Соловйовим, А. А.
Бистрицьким та О. Є. Мозалевським.
22 липня 1826 р. на військовому плацу на Красній горі в Острозі перед строєм новосформованого
Чернігівського полку відбувся обряд громадської страти. Після читання вироку над головами
засуджених офіцерів було переломлено шпаги, а потім їх було закуто в кайдани та відвезено до
Василькова, де обряд конфірмації знову повторено.
Під час читання вироку в Острозі І. Сухінов, почувши слова «заслати в довічно каторжну роботу», голосно сказав: «І в Сибіру є сонце!». За що його ледве вдруге не віддали під суд.
Після повторення читання вироку в Василькові заковані у кайдани офіцери пішки були
відправлені у Київ і далі до Сибіру.
Термін каторги відбував на Зерентуйському руднику. Тут разом з іншими готував повстання, яке
виказав зрадник.
Це була перша і єдина серед числа засланих декабристів спроба з зброєю у руках піднятися проти
влади та вирватися на волю, а Сухінов став першою жертвою російського царизму серед засланих
до Сибіру повстанців.
ФОРПОСТ КОПАЛЕНЬ, з офіційної довідки «Зерентуйська каторжна в'язниця»
Центральна в'язниця Нерчинської каторги. Розташовувалася в м. Гірський Зерентуй, за 700 км на
південний схід від Чити.
Перші каторжани з'явилися тут в 2-й половині 18 ст. У 1827 р. сюди прибула група декабристів, які незабаром організували т.зв. Зерентуйську змову 1828 р.
У 1889 році додатково збудована кам'яна 3-поверхова в'язниця на 300 осіб. Після придушення
революції 1905-1907 в З. к. в. перебувало понад 800 ув‘язнених.
Припинила існування в лютому 1917 р.
СМІЛИВЦІВ ЗРАДИЛИ, з статті «Зерентуйська змова 1828 року» у «Вікіпедії»
Невдала спроба ув‘язнених Зерентуйської каторжної в'язниці (Забайкалля) організувати збройне
повстання з метою звільнення.
Змову очолив декабрист І. І. Сухінов. Її учасники (близько 20 осіб) мали намір обеззброїти
місцевий гарнізон, підняти повстання на сусідніх копальнях і заводах Нерчинської каторги, йти до
Чити і звільнити декабристів, які перебували там.
Повстання призначили на 25 травня (6 червня) 1828 р., проте в результаті зради змова була
розкрита. Головні її учасники розстріляні, інші покарані батогами.
Засуджений до смертної кари І. Сухінов напередодні виконання вироку повісився.
МІЖ ДОБРОМ І ЗЛОМ, з статті С. Крючкова «Черв‘яки про честь, або Зліше зла честь
татарська»
Засуджений поручик Іван Сухінов, який спробував підняти повстання каторжних на
Зерентуйських копальнях і який прийняв за це мученицьку смерть, був «нещасним». А ось Іван
Якушкін, в авторському виконанні, звичайно, – зразок «справжньої революційності». Це тому, що
Якушкін в засиланні не пішов шляхом активної політичної боротьби.
...У того ж Сухінова - чотири шабельні рани в боях з наполеонівськими загарбниками, бойова
лідерська позиція в повстанні Чернігівського полку, незломлений дух на каторзі. Чи нещастя
пролити кров в ім'я порятунку Батьківщини і віддати життя за її краще майбутнє, як запевняє
Лебедєв?
Більшим нещастям, на мій погляд, є брехливий життєвий шлях самого Лебедєва, котрий присвятив
його торжеству горбачовського «нового мислення» і відновленню капіталізму в Росії.
СМІЛИВА ПРИМАРА МАЙБУТНІХ СВОБОД, з «Нерчинської поеми» О. Пітірімова
Едва ли не коснувшийся Китая
В запретных, дерзких помыслах своих,
Иван Сухинов прятался, сбирая
Приятелей распутных да лихих.
Когтистая, разнузданная стая
Оскалившихся, злобных и хмельных.
Кого, Ванюша, ты узрел средь них -
Хранителей, предвестников ли рая?
В войне прострелен, рублена рука -
Герой, гусар Лубенского полка!
Черниговский поручик непокорный -
Кому доверил тайных мыслей ход?
Читать дальше