Гарри Гаррисон - Смертельний світ

— Дякую за порятунок, — сказав Джейсон. — Це було ближче, ніж я звик. Що сталось по тому? Тільки й пам'ятаю, що був впевнений, що мені кінець. У мене були всі симптоми пневмонії. В моєму стані без лікування гарантована смерть. Схоже, ви помилялись кажучи ніби більшість ваших лікарських засобів марні — вони, здається, на мені добре попрацювали.

Його голос стих коли Рез звільна заперечливо похитав головою, риси стурбованості гостро порізали його обличчя. Джейсон роздивився довкола і побачив Накса та иншого чоловіка. У них як і в Реза були такі ж глибоко стурбовані вирази облич.

— Що таке? — запитав Джейсон в передчутті лиха. — Якщо ваші методи не спрацювали, то що спрацювало? Не моя аптечка. Вона була порожня. Пам'ятаю, загубив її чи викинув.

— Ти вмирав, — повільно сказав Рез. — Ми не могли тебе вилікувати. Тільки лахмітницька медична машинка могла це зробити. Ми взяли її у водія продовольчої вантажівки.

— Але як? — приголомшено запитав Джейсон. — Ви ж казали, що містяни заборонили вам ліки. Він не міг дати вам свою аптечку. Ні, якщо його не було...

Кивнув Рез і закінчив фразу. "Вбито. Звичайно ж він був мертвий. Я з превеликою радістю власноруч його вбив."

Це сильно вразило Джейсона. Він осів на подушці і подумав про всіх, хто помер з його приїзду на Пир. Люди, що вмерли щоб його врятувати, померли щоб він міг жити, померли через його ідеї. Це був немислимий тягар провини. Чи скінчиться це на Креноні, чи містяни схочуть помститись за його смерть?

— Невже ви не розумієте, що це означає! — видихнув він слова. — Смерть Кренона налаштує місто проти вас. Не буде більше поставок. Вони нападуть на вас, щойно зможуть, вбиватимуть ваших людей...

— Звичайно ж ми це знаємо! — схилився вперед Рез, його голос був хрипким і напруженим. — Зважитись на це було не просто. У нас завжди була торгова угода з лахмітниками. Торгові вантажівки недоторкані. Це була наша остання і єдина ланка зв’язку із зовнішньою галактикою і надія зв'язатися з нею.

— Тим не менше, ви зламали цю ланку, щоб врятувати мене, чому?

— Тільки ти можеш дати вичерпну відповідь на це питання. Був великий напад на місто, і ми бачили, що їх стіни розбиті, вони мабуть перейшли в одне місце. Водночас космічний корабель літав над океаном, скидаючи якісь бомби, бачили спалах. Тоді корабель повернувся і ти відділився на меншому судні. Вони стріляли в тебе та не вбили. Маленьке судно також вціліло, зараз ми розпочинаємо піднімати його. Що це все означає? Ми не могли довідатись. Ми просто знаємо, що це щось життєво важливе. Ти був живий, однак, очевидно, помер би перш ніж сказати що не будь. Невеликий корабель можна відремонтувати, можливо, це був твій план і саме тому ти вкрав його нам. Ми не могли дозволити тобі вмерти, навіть якщо це означає тотальну війну з містом. Ми пояснили ситуацію всім нашим людям, з якими змогли зв’язатись екраном і вони проголосували, щоб тебе врятувати. Я вбив лахмітника через його аптечку, тоді загнав двох доримів до смерті, щоб вчасно дістатись сюди.

— Тепер скажи нам: що ж воно діється? Яким був твій план? Як це нам допоможе?

* * * * *

Вина навалилась на Джейсона і здушила горло. Уривок давньої легенди сплив в його голові, про Йону, який розбив міжпланетника, так що всі на ньому загинули, а він вижив. Чи то був він? Він зруйнував світ? Чи посміє визнати перед цими людьми, що він взяв човник лиш для порятунку власного життя?

Три пирійці нахилились вперед в очікуванні його слів. Джейсон заплющив очі, щоб не бачити їх облич. Що тепер він міг їм сказати? Якщо він скаже правду вони, безумовно, вб’ють його на місці, просто вважаючи це справедливістю. Він більше не боявся за своє життя, однак якщо він загине инші смерті були марні. І досі був спосіб покінчити з цією планетарною війною. Тепер всі факти були доступні потрібно лише скласти їх докупи. Якби ж він не був настільки втомленим, то зміг би побачити рішення. Воно було просто тут, ховалось у закутку його мозку, чекаючи, щоб його витягли.

За будь яку ціну, зараз він не міг зізнатись. Якщо він загине, то помре вся їх надія. Він мав збрехати, щоб виграти час, а тоді якомога швидше знайти справжнє рішення. Це все, що він міг зробити.

— Ви праві, — затинаючись сказав Джейсон. — Малий човник має міжзоряний привід. Можливо, його ще можна врятувати. Навіть якщо не можна є инший спосіб. Не можу пояснити зараз, скажу коли я відпочину. Не хвилюйтесь. Боротьба майже скінчилась.

Вони розреготались і поплескали один одного по спинах. Коли вони прийшли, щоб потиснути руку, а він закрив очі і вдав ніби спить. Дуже важко бути лицеміром, якщо ви цього не навчені.