Виталий Забирко - Теплий сніг

Кратов почухав потилицю. З технічних причин. А втім, це, можливо, найбільш правильне формулювання...

- Коли намічено закінчити прокладення комунікацій на будівництво?

- У найближчі два-три дні.

- Добре. Коли Торстайн з’явиться на території академмістечка, з’єднайте його зі мною. Кінець.

Кратов зітхнув і замовив каву. Однак столик, що почав уже висуватись зі стінки, застиг на місці.

- В чому справа? - здивувався Кратов. - Чашечку кави!

Столик запульсував червоним світлом. Що ж, здається, інспекція охорони здоров’я всерйоз зайнялася Кратовим.

- Іди-но сюди, - наказав він столику.

Столик повільно підкотився. Кратов відкинув верхню кришку, ухопився за неї однією рукою, а іншою заліз у електронні нутрощі столика. Столик сіпнувся, але вирватися не зміг.

- Не можна! Не можна! Не можна! - заволав він.

Кратов намацав пломбу санітарного контролю і щосили рвонув її.

- Не мож... - захлинувся столик і стих.

Червоне світло повільно померкло.

- Чашечку кави, - знову попросив Кратов, закривши верхню кришку.

Столик замигтів зеленим світлом і взявся до роботи. Поки готувалася кава, Кратов викликав лабораторію Шренінга.

- Зв’язок заблоковано, - миттєво відповів інформаційний центр.

Що ж, знову все правильно. Кратов уявив собі, скільки рідних і просто знайомих тих, хто пройшвв акватрансформацію, намагаються зараз з’єднатися з лабораторією Шренінга.

- Розблокуйте від мого імені, - мовив він. - А втім, якщо Шренінг дуже зайнятий, виклик анулюйте.

У цю мить верхня кришка столика відкинулась, і з його черева на таці випливла чашка кави. Кратов обережно взяв її, подмухав і ковтнув. Від задоволення він навіть заплющив очі. Що й казати: целюстинська кава - найкраща в світі.

- А от цього, Алеку, я не радив би вам робити, - сказав хтось у кімнаті.

- Не позбавляйте старого останньої радості, - вимовив Кратов, знову ковтнув кави і розплющив очі.

Посеред кабінету в сріблясто-зеленому халаті стояв Шренінг, як завжди, акуратний, підтягнутий і зосереджений.

- Добридень, Ред. - Кратов поставив чашку на стіл. - Це твої фокуси?

- Добридень. Мої.

Поряд зі тренінгом з’явилась Анна в такому ж сріблясто-зеленому халаті і така ж сувора й акуратна.

- Добридень. Я вам категорично забороняю не лише пити каву, але й приймати транквілізатори.

Кратов, лукаво примружившись, поглянув на Анну.

- І не дивіться на мене, як на дівчинку!

- Добридень, люба! Не сердься, будь ласка, на старого діда, який просто милується твоєю молодістю і не може тобі перечити. Проте й послухатися теж. Тому прошу тебе, зроби вигляд, що ти нічого не помічаєш.

- В такому разі мені доведеться наполягати на вашій евакуації разом зі школами-інтернатами.

- Ну от! - удавано вжахнувся Кратов. - Виходить, що старе, що мале... Невже я так погано виглядаю?

- Тільки не утрируйте. Річ у тім, що після прийому будь-якого стимулятора організм людини перестає відповідати своїй статусграмі і протягом щонайменше трьох діб є непридатним для акватрансформації. Ви ж за останній час прийняли таку дозу стимуляторів і тонізаторів, що для відновлення вашої статусграми потрібно буде, очевидно, близько місяця.

- Дякую за інформацію, -лагідно мовив Кратов. - Я гадаю, ми пізніше повернемось до цього питання. Як у вас справи?

Анна відвернулася.

- Мені хотілось би, щоб ваше питання було вже вичерпане, - кинула вона через плече.

Шренінг склав руки на грудях і спідлоба дивився на Кратов а.

- Коли Вчена Рада обговорювала питання про акватрансформацію, я гарантував, що летальних випадків не буде. Інакше б я просто відмовився. Я не експериментую з людьми.

- Це треба розуміти так, що все йде добре?

- Інакше в мене не було б часу розмовляти з тобою.

- Добре... Слухай-но, Ред, або ж я не розумію чогось, або ж якась неув’язка. Про які гарантії ти казав, якщо в тебе на пацюках лише вісімдесятипроцентна відтворюваність?

Шренінг знизав плечима.

- Ці дані характеризують результати всіх експериментів, у тому числі й в екстремальних умовах, коли про об’єкт нічого не відомо. За наявності ж статусграми і відповідності їй об’єкта я можу гарантувати практично повну акватрансформацію.

У цю мить збоку від Шренінга замиготіла кулька інформатора.

- На зв’язку Торстайн, - повідомив інформаційний центр.

- Нехай почекає, - відмахнувся Кратов. - Що означає “практично повну”?

- Те, що я не господь бог, - різко відказав Шренінг. Обличчя його скам’яніло. - Як і будь-яка копія, статусграма не може дати абсолютно точної картини людського організму. Відхилення можливі, і вони будуть. Регенерацією ж я зможу зайнятися лише у виняткових випадках.