Ветхий Завет - Книга Йова (переклад Огієнка)

15Кликав би Ти, то я відповів би Тобі, за чин Своїх рук сумував би,

16бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха не стеріг би,

17провина моя була б запечатана в вузлику, і Ти закрив би моє беззаконня...

18Але гора справді впаде, а скеля зсувається з місця свого,

19каміння стирає вода, її злива сполощує порох землі, так надію того Ти губиш...

20Ти силою схопиш назавжди його, і відходить, Ти міняєш обличчя його й відсилаєш його...

21Чи сини його славні, того він не знає, чи в прикрому стані того він не відає...

22Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньому, коли в ньому душа тоді тужить..

Йов 15

1І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:

2Чи відповідатиме мудра людина знанням вітряним, і східнім вітром наповнить утробу свою?

3Буде виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими речами, що пожитку немає від них?

4Ти страх Божий руйнуєш також, і пустошиш молитву до Бога,

5бо навчає провина твоя твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.

6Оскаржають тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на тебе:

7Чи ти народився людиною першою, чи раніше, ніж згір'я, ти створений?

8Чи ти слухав у Божій таємній нараді, та мудрість для себе забрав?

9Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, і не з нами воно?

10Поміж нами і сивий, отой і старий, старший днями від батька твого.

11Чи мало для тебе потішення Божі та слово, яке Він сховав у тобі?

12Чого то підносить тебе твоє серце, й які то знаки твої очі дають,

13що на Бога звертаєш ти духа свого, і з своїх уст випускаєш подібні слова?

14Що таке чоловік, щоб оправданим бути, і щоб був справедливим від жінки народжений?

15Таж Він навіть святим Своїм не довіряє, і не оправдані в очах Його небеса,

16що ж тоді чоловік той бридкий та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?

17Я тобі розповім, ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу,

18про що мудрі донесли та від батьків своїх не затаїли того,

19їм самим була дана земля, і не приходив чужий поміж них.

20Безбожний тремтить по всі дні, а насильникові мало років заховано.

21Вереск жахів у нього в ушах, серед миру приходить на нього грабіжник.

22Він не вірить, що вернеться від темноти, й він вичікується для меча.

23Він мандрує за хлібом, та де він? Знає він, що для нього встановлений день темноти...

24Страшать його утиск та гноблення, хапають його, немов цар, що готовий до бою,

25бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогутнього,

26проти Нього твердою він шиєю бігав, товстими хребтами щитів своїх.

27Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і боки обклав своїм жиром,

28і сидів у містах поруйнованих, у домах тих, що в них не сидять, що на купи каміння призначені.

29Він не буде багатий, і не встоїться сила його, і по землі не поширяться їхні маєтки.

30Не вступиться з темности він, полум'я висушить парост його, й духом уст Його буде він схоплений.

31Хай не вірить в марноту заблуканий, бо марнотою буде заплата йому,

32вона виповниться не за днів його, а його верховіття не буде зелене!

33Поскидає насиллям, немов виноград, недозрілість свою, поронить він квіття своє, як оливка,

34бо збори безбожних спустошені будуть, а огонь пожере дім хабарника:

35він злом вагітніє, й породить марноту, й оману готує утроба його...

Йов 16

1А Йов відповів та й сказав:

2Чув я такого багато, даремні розрадники всі ви!

3Чи настане кінець вітряним цим словам? Або що зміцнило тебе, що так відповідаєш?

4І я говорив би, як ви, якби ви на місці моєму були, я додав би словами на вас, і головою своєю кивав би на вас,

5устами своїми зміцняв би я вас, і не стримав би рух своїх губ на розраду!

6Якщо я говоритиму, біль мій не стримається, а якщо перестану, що відійде від мене?

7Та тепер ось Він змучив мене: Всю громаду мою Ти спустошив,

8і поморщив мене, і це стало за свідчення, і змарнілість моя проти мене повстала, і очевидьки мені докоряє!

9Його гнів мене шарпає та ненавидить мене, скрегоче на мене зубами своїми, мій ворог вигострює очі свої проти мене...

10Вони пащі свої роззявляють на мене, б'ють ганебно по щоках мене, збираються разом на мене:

11Бог злочинцеві видав мене, і кинув у руки безбожних мене...

12Спокійний я був, та тремтячим мене Він зробив... І за шию вхопив Він мене й розторощив мене, та й поставив мене Собі ціллю:

13Його стрільці мене оточили, розриває нирки мої Він не жалівши, мою жовч виливає на землю...

14Він робить пролім на проломі в мені, Він на мене біжить, як силач...