Ветхий Завет - Книга Йова (переклад Огієнка)

8Або говори до землі й вона вивчить тебе, і розкажуть тобі риби морські.

9Хто б із цього всього не пізнав, що Господня рука це вчинила?

10Що в Нього в руці душа всього живого й дух кожного людського тіла?

11Чи ж не ухо слова розбирає, піднебіння ж смакує для себе поживу?

12Мудрість у старших, бо довгість днів розум.

13Мудрість та сила у Нього, Його рада та розум.

14Ось Він зруйнує й не буде воно відбудоване, замкне чоловіка й не буде він випущений.

15Ось Він стримає води і висохнуть, Він їх пустить то землю вони перевернуть.

16В Нього сила та задум, у Нього заблуджений і той, хто призводить до блуду.

17Він уводить у помилку радників, і обезумлює суддів,

18Він розв'язує пута царів і приперізує пояса на їхні стегна.

19Він провадить священиків босо, і потужних повалює,

20Він надійним уста відіймає й забирає від старших розумність.

21На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.

22Відкриває Він речі глибокі із темряви, а темне провадить на світло.

23Він робить народи потужними й знову їх нищить, Він народи поширює, й потім виводить в неволю.

24Відіймає Він розум в народніх голів на землі та блукати їх змушує по бездорожній пустелі,

25вони ходять навпомацки в темряві темній, і Він упроваджує їх в блуканину, мов п'яного!

Йов 13

1Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило...

2Як знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас,

3і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!

4Та неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!

5О, коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!...

6Послухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх.

7Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього?

8Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

9Чи добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?

10Насправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!

11Чи ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?

12Ваші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!

13Мовчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене!

14Нащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?

15Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!

16І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.

17Направду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.

18Ось я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!

19Хто той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...

20Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:

21віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...

22Тоді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!

23Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!

24Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?

25Чи Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати?

26Бо Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,

27і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною,

28і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...

Йов 14

1Людина, що від жінки народжена, короткоденна та повна печалями:

2вона виходить, як квітка й зів'яне, і втікає, мов тінь, і не зостається...

3І на такого Ти очі Свої відкриваєш, і водиш на суд із Собою його!

4Хто чистого вивести може з нечистого? Ані один!

5Якщо визначені його дні, число його місяців в Тебе, якщо Ти призначив для нього мету, що її не перейде,

6відвернися від нього і він заспокоїться, і буде він тішитися своїм днем, як той наймит...

7Бо дерево має надію: якщо буде стяте, то силу отримає знову, і парост його не загине;

8якщо постаріє в землі його корінь і в поросі вмре його пень,

9то від водного запаху знов зацвіте, і пустить галуззя, немов саджанець!

10А помре чоловік і зникає, а сконає людина то де ж вона є?...

11Як вода витікає із озера, а річка спадає та сохне,

12так і та людина покладеться й не встане, аж до закінчення неба не збудяться люди та не прокинуться зо сну свого...

13О, якби Ти в шеолі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки минеться Твій гнів, коли б час Ти призначив мені, та й про мене згадав!

14Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати надію по всі дні свойого життя, аж поки не прийде заміна для мене!