Andriy - Unknown

Міс Дженіфер Гані була делікатна й тиха, вона ніколи не кричала й зрідка всміхалася, однак, поза сумнівом, мала рідкісний хист — її обожнювали всі діти, якими вона опікувалася. Здавалося, вона чудово розуміє, яким збентеженням і страхом часто буває охоплена мала дитина, коли її вперше в житті приводять у клас і велять слухатися вчителя. Якесь дивовижне, майже відчутне на дотик тепло випромінювалося з обличчя міс Гані, коли вона розмовляла в класі з розгубленим і зніяковілим новачком.

А ось пані Транчбул, директорка, була геть інакша. Втілення жаху в чистому вигляді, люте деспотичне чудовисько, що до смерті лякало і учнів, і вчителів. Навіть звіддаля можна було помітити навколо неї ауру жорстокості, а зблизька відчувався небезпечний жар, який вона випромінювала, мов розігрітий до червоного металевий прут. Коли вона марширувала — а пані Транчбул ніколи не ходила, вона завжди марширувала, наче солдат, ступаючи величезними кроками й розмахуючи руками — коли вона марширувала коридором, було чути її фиркання, а якщо їй на дорозі траплялася групка дітей, то вона розтинала її, мов танк — дітлахи тільки розліталися. Слава Богу, ми не часто зустрічаємо схожих на неї людей, хоч вони таки існують, і в своєму житті ми всі хоч раз та наткнемося на таких. Якщо це станеться, поводьтеся так, ніби ви нарвалися десь у чагарнику на розлюченого носорога — дряпайтесь на найближче дерево й сидіть там, поки той не піде. Цю жінку, з усіма її ексцентричними витівками та зовнішністю, майже неможливо описати, але я зроблю таку спробу трохи згодом. Залишімо її на якийсь час і повернімося до Матильди та її першого уроку в класі міс Гані.

Після звичної переклички дітей за прізвищами міс Гані роздала всім учням новесенькі підручники.

— Ви всі, сподіваюся, принесли з собою олівці, — сказала вона.

— Так, міс Гані, — відповіли учні хором.

— Добре. Сьогодні починається ваш найперший шкільний день. Попереду — одинадцять довгих років навчання. Причому шість із них ви проведете тут, у школі «Кранчем Голл», директоркою якої, як ви знаєте, є пані Транчбул. Я розкажу вам дещо про пані Транчбул, це буде корисно послухати. Вона вимагає дотримуватися в школі суворої дисципліни, і я вам раджу якомога чемніше поводитися в її присутності. Ніколи з нею не сперечайтеся. Ніколи їй не грубіяньте. Завжди виконуйте все, що вона скаже. Якщо ви не знайдете з нею спільної мови, то вона розітре вас на порошок, наче морквинку в кухонному міксері. Тобі, Лавандо, тоді так весело не буде. Перестань усміхатися. Запам’ятайте, що пані Транчбул дуже суворо ставиться до порушників шкільного порядку. Ви це зрозуміли?

— Так, міс Гані, — процвірінькало вісімнадцять тоненьких голосочків.

— А я, — вела далі міс Гані, — допоможу вам, поки ви в моєму класі, якомога більше всього навчитися. І потім вам буде значно легше. Скажімо, я сподіваюся, що до кінця цього тижня ви всі вивчите назубок, скільки буде двічі по два, тричі по два і так далі. А за рік, я сподіваюся, ви знатимете всю таблицю множення від двох до дванадцяти. Це вам надзвичайно допоможе. А чи хтось із вас уже знає, як множити цифри на два?

Матильда підняла руку. Вона була єдина. Міс Гані уважно глянула на крихітну темноволосу дівчинку з круглим серйозним лицем, що сиділа в другому ряду.

— Прекрасно, — сказала вона. — Прошу встати й перелічити, скільки зможеш.

Матильда встала й почала множити на два. Коли дійшла до того, що дванадцять разів по два буде двадцять чотири, то не зупинилася. Торохкотіла й далі, що тринадцять разів по два — це двадцять шість, чотирнадцять разів по два — двадцять вісім, п’ятнадцять разів по два — тридцять, шістнадцять разів...

— Стій! — урвала її міс Гані, що трохи приголомшено слухала цей бездоганний переказ таблиці множення. — І доки ти так можеш множити?

— Доки? — перепитала Матильда. — Я й сама не знаю, міс Гані. Мабуть, довго.

Міс Гані якийсь час перетравлювала ці дивовижні слова.

— Тобто, — нарешті сказала вона, — ти можеш сказати, скільки буде двадцять вісім разів по два?

— Так, міс Гані.

— І скільки ж?

— П’ятдесят шість, міс Гані.

— А якщо взяти набагато складніше, наприклад, чотириста вісімдесят сім разів по два? Зумієш помножити?