Хосе Стівенс - Приборкай своїх драконів. Як перетворити недоліки на переваги

Попри відсутність ієрархії дракони дотримуються певної схеми, яка дає нам ключ до розуміння принципів їхньої діяльності:

ЗАРОЗУМІЛІСТЬ – САМОПРИНИЖЕННЯ

НЕТЕРПЛЯЧІСТЬ – МУЧЕНИЦТВО

ЖАДІБНІСТЬ – САМОРУЙНУВАННЯ

УПЕРТІСТЬ

Фактично це пари драконів-близнюків. Представники кожної з них мають багато спільного, а їхню діяльність активують одні й ті самі чинники. На перший погляд може видатися, що вони є абсолютними протилежностями. Утім, кожен дракон із пари має в собі «зародок» свого партнера, його «відтінок». У зарозумілості завжди є місце для самоприниження, а самоприниження нерідко має риси зарозумілості.

Упертість – то дракон, який стоїть окремо від зграї, у нього немає партнера-близнюка чи протилежності. Завдяки відсутності союзника він сприймається досить нейтрально. Попри це, впертість можна поставити в пару з будь-яким із шести драконів. Скажімо, людина може бути не просто впертою, а вперто-жадібною чи вперто-зарозумілою. В упертості криється часточка кожного із шести інших драконів. Надмірна впертість може породжувати схильність до саморуйнування. Також подібна риса може означати, що людина боїться стати жертвою авторитетів, яких вважає сильнішими за себе, а отже, тут спостерігається і схильність до мучеництва тощо.

У наступних чотирьох підрозділах цієї книжки ви ознайомитеся зі стислим описом кожної пари драконів (включно з нейтральним), а також дізнаєтеся про географію їхнього проживання. Відтак ми проаналізуємо кожного з них трохи глибше, щоб ви навчилися їм протистояти. Зрозумівши звички та основні риси своїх драконів, ви отримаєте надію на те, що зможете їх здолати. Дракони «розкошують» завдяки тому, що люди не усвідомлюють свої слабкості та обмеження. Водночас кожне із цих чудовиськ має ахіллесову п’яту – вразливе місце, через яке його можна ослабити та зрештою трансформувати на власну користь. Та, перш ніж зробити крок до цієї одвічної битви, ви маєте озброїтися знаннями.

Обидві риси – і зарозумілість, і самоприниження – ґрунтуються на помилкових уявленнях про самооцінку. Зарозумілість «роздуває» еґо людини, а самоприниження підриває підвалини її самооцінки.

Коли йдеться про стереотипи, ми зазвичай сприймаємо зарозумілих людей як надутих і пихатих. Скидається на те, що вони гордовито випинають груди та добряче задирають носа – і мають такий вигляд, наче от-от луснуть. А в тих, хто їх оточує, нерідко зринає нестримне бажання проштрикнути їх та випустити зайве повітря, щоб вони, як то кажуть, набули своєї початкової форми.

На противагу, люди, які страждають від сильної схильності до самоприниження, часто мають такий вигляд, ніби з них викачали все повітря. Вони ходять з опущеними плечами, схиливши голову та скоцюрбившись, нагадуючи порожні повітряні кульки. Побачивши таку людину, інші зазвичай хочуть допомогти їй випростатися, підняти голову та розправити плечі.

Обидва дракони – зарозумілість і самоприниження – втручаються у природний дихальний процес. Вони пригнічують наше натхнення. Якщо людина виключно вдихає повітря, не видихаючи його, з часом їй стає важко зробити черговий вдих, бо легені переповнені. А коли вона відчуває, що з неї «викачали» повітря, вдихнути його знову-таки дуже складно, як і наповнити повітрям надуту повітряну кульку чи навпаки – абсолютно порожню. Якщо дихальний процес ускладнений, до мозку потрапляє значно менше кисню, що призводить до погіршення розумових здібностей.

Хіба ж людина може продукувати нові ідеї, страждаючи від браку повітря?

Отож, ці дракони тісно пов’язані з натхненням. І коли ви здолаєте цих «близнюків», ваше дихання відновиться, а натхнення не бракуватиме – воно відразу до вас повернеться.

Подеколи кожен із драконів може перетворюватися на одного зі своїх «побратимів». Скажімо, люди, схильні до самоприниження, зненацька можуть стати пихатими й бундючними, а зарозумілі особистості, потрапивши в принизливу ситуацію, – раптом «здутися».

Дракони, що уособлюють нетерплячість та схильність до мучеництва, зароджуються з помилкових уявлень про час і простір. В основі кожного з них криється страх обмежень за часом чи обставинами. Така риса, як нетерплячість, нерідко свідчить про страх людей з приводу того, що їм забракне часу. Ці люди бояться кудись запізнитися або ж переймаються, що не встигнуть виконати якусь роботу. І як вони реагують на подібний страх? Здебільшого поспіхом, намагаючись завершити якесь завдання, доки не сплив час.