His Holiness the Dalai Lama: Книга радості. Звернення

«Я закликаю до найбільшого з усіх повстань!»

Цей промовистий пристрасний маніфест – мабуть, найважливіше звернення Далай-лами до нас щодо майбутнього світу. Це його об’єднавче гасло, що містить спосіб подолання хаосу, агресії й розбрату нашого часу, – і це не менше, ніж заклик до революції.

Чи готові ми почути його?

Чи готові ми діяти?

Далай-лама – духовний лідер Тибету. З 1959 року, після невдалого повстання проти китайської окупації Тибету, Тенцзин Г’яцо – Далай-лама XIV – жив в екзилі в Дармсалі на півночі Індії. Лауреат Нобелівської премії миру 1989 року.

www.dalailama.com

Софія Стріл-Ревер – співавтор чотирьох книжок Далай-лами, серед яких – «Моя духовна біографія», перекладена понад двадцятьма мовами. Разом із Періс Бар заснувала групу «Закон і свідомість» для дослідження екологічних проблем за ідеєю «загальної відповідальності» – концепцією, яку Далай-лама вважає ключовою для виживання людства у ХХІ столітті.

www.lawandconsciousness.org

Мої любі брати й сестри, дорогі юні друзі!

Ви, молодь сьогодення, – покоління, яке народилося на початку третього тисячоліття. Нашому століттю ще немає і двадцяти років, воно таке молоде, як і ви. Світ дорослішає разом з вами, і він буде таким, яким зробите його ви.

Тривалий час спостерігаючи за молоддю, зараз я звертаюся безпосередньо до вас. Я маю величезну віру у ваше покоління. Багато років я організовував зустрічі з вами як в Індії, так і під час подорожей Європою, Сполученими Штатами, Канадою, Австралією та Японією. Інтенсивне спілкування з молоддю всього світу знову й знову переконувало мене, що ваше покоління здатне перетворити це століття на епоху миру й злагоди. Ви маєте засоби для примирення нашого зламаного людства з ним самим і зі світом природи.

Одначе потенціал оновлення, який демонструє ваше покоління, оточують тіні старого світу – темний хаос болю і сліз. Ви маєте опиратися навмисному поборюванню знання, яке досягло нині таких масштабів, що ненависть, егоїзм, насильство, жадібність і фанатизм загрожують самому майбутньому життя на землі. Переконаний, що вам вистачить наполегливості й сили боротися за майбутнє і протистояти отриманому в спадок віковому невігластву.

Мої юні друзі! Я бачу у вас надію людства. І хочу заявити голосно й чітко, щоб ви почули й відповіли на мій заклик: я впевнений у майбутньому, бо ви здатні повести людство вперед, до нової форми братерства, справедливості й солідарності.

Я звертаюся до вас зі знанням, яке здобув через досвід. Мені вісімдесят два роки. Коли мав шістнадцять 1 1 Згідно з тибетськими звичаями, на момент народження людина має 1 рік. ( Тут і далі прим. авт. ) , 17 листопада 1950 року, я втратив свободу, сівши на золотий трон у Лхасі й прийнявши всю верховну владу в Тибеті – релігійну й світську. Коли мені було двадцять п’ять, у березні 1959-го, я втратив свою країну в результаті насильницької анексії Китайською Народною Республікою. Я народився 1935 року й пережив багато жахіть ХХ століття – періоду, якому судилося побачити найстрашніші кровопролиття у всій людській історії. І все одно надзвичайний людський інтелект замість того, щоб служити життю, плекати й берегти його, надто часто використовує свою винахідливість для руйнування, спромігшись залучити до цього навіть силу сонячної енергії. Ви народилися у світі надпотужних ядерних арсеналів, яких вистачить на те, щоб знищити планету десятки разів.

Ваші діди й батьки пережили дві світові війни та безліч конфліктів, які породили на землі жахливе спустошення і спричинили смерть 231 мільйона людей за минуле століття. Людство затопило цунамі небаченої жорстокості, викликаної фанатичним націоналізмом, расизмом, антисемітизмом та ідеологічною пропагандою. Я жив у часи нацистського голокосту в Європі, ядерних бомбардувань Японії, Холодної війни, масових убивств цивільного населення в Кореї, В’єтнамі й Камбоджі, Культурної революції й голоду, наслідком яких стала загибель понад 70 мільйонів осіб у Китаї й Тибеті.

Ми бачили, як конфлікти в Афганістані й на Близькому Сході спустошували регіон, що колись був історичною колискою людства. Ми бачили фотографії з узбережжя Середземного моря, де хвилі несуть тіла дітей, підлітків, чоловіків і жінок, які потонули, намагаючись допливти до Європи з надією здобути краще життя й можливість допомогти вижити своїм рідним.