His Holiness the Dalai Lama - Книга радості. Звернення

З глибоким хвилюванням я згадую мить, коли зі свічкою в руці підійшов до руїн стіни. Натовп виніс мене просто на завали. Це була надзвичайна мить – над світом витав дух миру й свободи. Мене спитали, чи не хочу я виголосити промову. Я просто сказав: «Ще вчора не можна було навіть уявити падіння Берлінської стіни – сьогодні воно стало реальністю. Так само одного дня й Тибет здобуде свободу».

Символізм цієї знаменної події посилювався тим, що лише в березні цього ж року в Лхасі жорстоко розігнали мирну демонстрацію – я бачив жахливі фото того кривавого придушення. Ще через три місяці, у червні, танки роздушили студентське повстання на пекінській площі Тяньаньмень. Але вже в листопаді падіння Берлінської стіни довело, що молодь здатна ненасильницьким спротивом перемогти жорстку диктатуру. Розмірковуючи про це сьогодні, усвідомлюю, що то був епілог трагедій ХХ століття, підтвердження неминучого краху комунізму в Східній Європі, що поклало край спадщині Другої світової війни. Занепад тоталітарних режимів зміцнив моє переконання в тому, що сучасна молодь віддає перевагу універсальним цінностям демократії й солідарності. Мирний бунт молодого покоління без краплі крові буквально змів породження кривавої російської революції 1917 року, яка заклала підвалини майбутнього СРСР на довгі сім десятиліть.

І зараз, на початку ХХІ століття, я закликаю молодих людей усього світу руйнувати залишки стін ганьби, особливо тих, що зведені у вашій свідомості. Стін егоїзму, націоналістичної пихатості, культу індивідуалізму, погорди й жадібності. Усе, що розділяє, належить минулому.

Ніякі сили роз’єднання й відштовхування не здолають прагнення до миру, притаманного вашому поколінню.

На практичному рівні може здаватися, що іноді агресія необхідна, адже владнати конфлікт найлегше застосуванням сили. Але розв’язання конфлікту за допомогою насильства обмежує людські права, безпеку й захищеність. Насправді проблема не зникає, а лише відкладається під тиском і рано чи пізно знову вирветься на поверхню. Історія свідчить, що воєнні перемоги й поразки недовговічні. Те саме стосується й приватного життя, стосунків з рідними й друзями. Часом без будь-яких раціональних аргументів можна проявити лють і агресію, але це – лише ознака слабкості. Не забувайте про інтелект – відстежуйте свої психічні реакції. Гніваючись, людина піддається сліпій енергії, яка заважає відрізнити правду від неправди. Мій друг, американський психотерапевт Аарон Бек, колись пояснив мені: 90 % негативу, який ми приписуємо людям чи явищам, що нас дратують, насправді породжено нашими негативними ментальними проекціями.

Якнайпильніше вивчення своїх реакцій дає змогу позбутися негативних емоцій. Зрозуміти себе – означає звільнитися самому й примиритися з іншими. Зверніться до розуму, відкиньте гнів і його наслідки – агресію й насильство.

Важливо розуміти, які найглибші спонуки керують вами й вашими опонентами чи противниками. Часом буде важко вибрати між насильством і ненасильством. Не забувайте, що негативна мотивація призводить до болю і руйнацій, навіть якщо на перший погляд здається, що ваші дії неагресивні. І навпаки, щира альтруїстична мотивація веде до позитивних ненасильницьких дій. Лише просвітлене співчуття може виправдати застосування сили як останнього засобу.

На Заході звикли до іншого підходу. Там уважається, що мирний ненасильницький спротив – особливість східних культур. Більш схильні до дій, західні люди прагнуть негайного відчутного результату в усіх ситуаціях. Ефективне в короткий проміжок часу, таке ставлення може виявитися деструктивним у довгостроковій перспективі, тоді як ненасильство, що потребує терпіння й рішучості, – завжди конструктивне. Падіння Берлінської стіни й визвольні рухи, започатковані в країнах колишнього Радянського Союзу, – дуже повчальні приклади. Також не можна забувати, що навесні 1989 року китайські студенти, які народились і вчилися під тиском комуністичного режиму, спонтанно втілили в життя практику мирного опору – улюблену стратегію Магатми Ґанді. Їхній протест залишався мирним, зіткнувшись з усією жорстокістю репресивного режиму. Незважаючи на своє ідеологічне виховання, вони вибрали шлях ненасильства.