Василь Рубан - Бережа

пiснями i танцями близнят привабимо,

тих, якi поять найсолодшим напоєм –

вони-бо – Лада i Ладо – свiтом правлять.

Тар'я!

Ось приходить свiтло свiтла, краща за всiх,

яскрава вiсниця народжується, пломенiє,

це вона збудила Сварга,

i Нiчниця звiльнила мiсце Денницi.

Зi свiтлим телятком сяюча прийшла,

поступилась їй нiч мiсцем своїм,

вони обоє з одного Роду – безсмертнi,

одна за одною подорожують: Денниця i Нiчниця.

Спiльний шлях двох сестер нескiнченний,

ним подорожують одна за одною з Божої волi,

не сваряться, не зупиняються, бо узгодженi добре,

Нiчниця; i Денниця – одного Бога, та рiзнi з виду.

Сяюча володарка багатьох дарiв

з'являється яскрава, вiдчиняє браму,

спонукає до руху сей свiт живий,

Зоря пробуджує всiх iстот.

Сплячих щедра змушує прокинутись,

шукати щоденну їжу i iншi скарби,

тих, хто вночi не бачить, робить зрячими,

Зоря ясна пробуджує все суще.

Це дочка Дива з'являється,

яскраво палає, як юнка в свiтлiй одежi,

панує над всiма земними добрами,

запалай i сьогоднi, Зоре щаслива.

Вона iде слiдом за зграями Зор,

якi зникають у глибинi Дива,

яскраво палає, пiднiмає все суще,

але мертвого вона не збудить.

О Зоре, за те, що запалила Вогонь,

що засяяла оком Сонця,

що побудила людей, якi тебе шанують,

за це ми славимо тебе i любимо.

Пiшли тi в смерть, якi бачили,

як спалахувала колись ця Зоря,

i нам, i дiтям нашим вона сяятиме,

бо вона вiчна, а ми переходим.

Вона знищує ворожнечу, оберiгає закон,

доброзичлива шле нам скарби свої,

несе добрi знамення, Божистi розмисли,

тут зараз i спалахнеш, Зоре, ти найкраща.

I в давнину, i аж по сьогоднi з'являлася,

i зараз спалахнеш, щедра,

буде вона засвiчуватись i в наступнi днi,

нестарiюча, безсмертна – подорожує закономiрно.

Вона засяяла прикрасами на порозi Дива,

Богиня скинула чорну одежу,

будячи всiх, на рожевих конях

їде колiсницею – княгиня небесна.

Везучи дари бажанi, якi все квiтнути змушують,

вона пiднiмає прапор яскравий,

остання з усiх Зiрок, якi чередою проходять,

перша за яскравiстю вiсниця дня.

Вставайте, живильний дух спадає на нас,

геть Морок, наближається Свiтло,

вона шлях звiльнила, щоб Дарбог iшов,

ми є там, де життя продовжується.

Тi днi, багатi на корiв i мiцних мужiв,

живi в нашiй пам'ятi, бо шануємо Бога,

хай той, хто арiйському Боговi молиться,

досягне досконалостi, багатства i Слави.

Мати Богiв, лице Ягни,

прапор жертви, висока Богине, засяй,

запалай, почувши нашу пiсню тобi,

закорiни наш рiд український бажанням жити.

Те ясне багатство, що приносить Зоря,

то благодать для тих, хто трудився з молитвою,

хай нас щедро обдарують мати, батько,

Боги: Водан, Земля i Диво.

Тар'я!

Поклонимось щиро двом великим сутностям,

їхнє Божисте милосердя для нас важливе,

цi двi сили, що їхнiй напiй тоук,

прославляються на кожному святi.

На їхню владу нiхто не наважиться,

на їх Божисту природу всi моляться,

з'явився ще ширший вихiд для закону,

шлях якого променi вказують.

Око бачить променi Бога:

на Дивi є трон Всематерi,

на Дивi є трон Всебатька,

вони джерело сили Любовi i Перунiв.

Вони володiють таїною народження,

достойною поклонiння i Слави,

свiтлоносну Ягну, яка пiдтримує людей,

вони день i нiч супроводжують.

Сотворившися для народження дiтей,

вони досягають свiтлоносної влади,

двоє Богiв, володарiв дару народжувати,

один з них – Мати, а другий – Батько.

Хай буде цей напiй найблагодатнiший

для Матерi i Батька – з нами предки поряд,

хай будуть присутнi на цьому обiдi

предки нашi i нашi Богове.

Та людина, яка шанує Матiр i Батька,

перебуває пiд охороною предкiв,

вони її вiд тiсноти оберiгають,

захищають вiд передчасної задухи.

Поклонiмось високому Диву,

двом началам – Всебатьковi i Всематерi,

вони для дiтей завжди милосердними будуть,

для таких, якi обiтниць i звичаїв тримаються.

Ягну, Дарбога i Тар'ягна прославляймо,

дивну приязнь мiж людьми, яка зветься Любов'ю,

живучи довго, ми матимемо нащадкiв,

вода i зерно нам будуть смачними.

Дякуючи пiдтримцi Бога,

хай будемо ми улюбленцями Тар'ягна,

нехай вiн разом з Перунами

наснажує хiттю i силою Матерiв i Батькiв.

Тар'я!

Дякуючи Матерi Орантi i Батьковi Ору,

ми володiємо полем i йому молимось,