Василь Рубан - Бережа

Ой у сiнях голубець гуде, (2)
а Iвась до вiнця iде.
Женитися намiряється, (2)
свого батенька питається.
Порадь менi, мiй батеньку, (2)
яку брати дружиноньку.
Бери собi дружиноньку (2)
i всю її родиноньку.
Близенькую i далекую, (2)
i вбогую i багатую.
Багатая для славоньки, (2)
убогая для порадоньки.
Багатая – їсти й пити, (2)
а вбогая – говорити.

У василечку запашнiм,
у барвiночку зеленiм
дiвка Маруся вiнок в'є,
за нею батько послiв шле.
Дiвко Марiє, iди до хати,
час русу косу розплiтати.
Молода не виходить, дружки продовжують:
А я до хати не пiду,
покiль вiночка не зiв'ю.
Нехай музики заграють,
нехай дружечки спiвають.
Тодi я пiду до хати,
дам свою косу розплiтати.

Кланяйся, Марiйко, кланяйся низенько (2)
отцю i матiнцi, брату i сестроньцi (2)
i всiй родиноньцi, отцю й матiночцi, (2)
брату i сестроньцi i всiй родиночцi. (2)
Низько й покiрненько, було б хорошенько. (2)
Кожен тобi мовить, що Бог благословить. (2)
Молода тричi по три рази кланяється, говорячи за кожним третiм разом:
Прошу благословення.

Ненько ж моя та рiднесенька,
змий же менi та головоньку
бiлими та рученьками, (2)
дрiбненькими та слiзоньками,
як не медом, то горiлкою, (2)
бо не буду я вже дiвкою.
Покладаючи вiнок, дружки спiвають ще:
Ой тихо, тихо Дунай воду несе; (2)
а ще тихiше Мар'ї косу чешуть. (2)
Ой, що начешуть, то на Дунай знесе, (2)
що назривають, за водою пускають. (2)
Ой пливи, пливи, кiсонько, за водою, (2)
за годину, за двi я зараз за тобою. (2)
Будемо плисти, сядемо спочити, (2)
сядемо, спочинемо, листи напишем, (2)
листоньки напишем, до батька вiдiшлем, (2)
нехай батько знає, за кого дочку дає. (2)
Ой знаю, знаю, за кого тебе даю, (2)
тiльки я тобi долi не вгадаю. (2)

Доброго дня.
Вони вiдповiдають:
Доброго дня. Ласкаво просимо до хати.
В цей час дружки молодої спiвають:
Не сиди, Марiєчко, не сиди,
одчини кватирочку, погляди,
чи високо сонечко на небi,
чи багато бояр у дворi.
Свашки молодого вiдповiдають:
Мати Iванка родила, (2)
мiсяцем обгородила,
сонечком пiдперезала,
в дорiженьку випроводжала.
Да їдь, синочку, не барись,
вiзьми Мир'єчку та й вернись.
Дружки молодої спiвають:
Ой летять галочки
да у три рядочки,
зозуленька попереду.
Що усi галочки
по вишеньках сiли,
зозуленька та закувала.
Ой iшли дружечки
та у три рядочки,
а Марусенька попереду.
Що усi дружечки
по лавочках сiли,
а Марусенька на покутi.
Всi дружечки молодiї
гарно заспiвали,
а Маруся та заплакала.
Чи жаль тобi
батькового та подвiр'єчка,
а чи вишневого саду?
Ой не жаль менi
вишневого саду,
жаль менi русої коси.
Свашки молодого спiвають:
Пусти, свате, в хату,
тут нас небагато.
Ми тобi не докучимо,
ми Марусю собi вiзьмемо.