Василь Рубан - Бережа

Перед садiнням Короваю в натоплену пiч черiнь промiтає хтось iз братiв молодої (молодого), норовлячи обмазати лиця чи ноги коровайницям тим вiником, яким вимiталася пiч. За це коровайницi вимазують йому лице борошном. Щоб нести Коровай на припiчок i поставити деко на лопату, за деко беруться чотири коровайницi, коли ж Коровай лопатою садять у пiч, за лопату беруться всi коровайницi, примовляючи:

– Свiти жар в печi ясно, печись, печись, Дивень, красно, гостям на велике диво, молодим на щастя, на долю, на родину. Печись, Дивень, не схилися, не пригори, молодим серце не зсуши.

Тодi коровайницi починають мити стола i дiжу. Воду пiсля миття мати у вивернутому кожусi виносить з хати i виливає пiд плодове дерево. Помивши руки вiд тiста, коровайницi пiдходять до молодої (молодого) i теплими чистими руками гладять лице молодої, нiби умиваючи. Сват висмикує з Дiдуха (снопа пашницi) по два колоски, затикає кожнiй коровайницi за намiтку, цiлуючи її у щоку.

Коли все прибрано, а Коровай у печi, господарi частують коровайниць. Коровайницi спiвають:

Це гуляння чисто жiноче, присутнiй лише музикант i то коли коровайницi вже почастувались i захотiли потанцювати. Коли Коровай готовий, його виносять у комору. Виставляють на стiл тодi, коли вiдбувається урочистий обiд всiх гостей з дарами. Шишки подають на стiл як бiле солодке печиво i обдаровують ними дiтей, якi ходять за дорослими.

Увечерi, якщо молодий з цього ж села, вiн iз сватами i боярином їде або йде до молодої з книшем. Книш – це довгий бiлий хлiб, обвинутий рушником i перев'язаний стрiчкою. Несе його сват у кошику з пляшкою вина. Заходячи в хату, сват говорить:

Молодички-коровайнички, будьте здоровi при доброму дiлi.

Їм вiдповiдають:

– Будьте здоровi й ви.

Сват дає кошика з книшем матерi молодої, а вона йому дає кошика з калачем – кругла бiла хлiбина з дiркою посерединi. Свати i боярин вгощаються, молодий, якщо хоче, вечеряє, але хмiльного не п'є. Потiм молодий iз сватами iдуть додому.

Перед тим як розходитись по домiвках, коровайницi спiвають:

У суботу о дев'ятiй годинi ранку старша дружка вбирає молоду. Тодi вони удвох iдуть запрошувати родичiв i сусiдiв на весiлля в недiлю i подружок та друзiв на «Деревце» у суботу на вечiр. Молодий так само запрошує на подiл Короваю в недiлю i на «Деревце» в суботу вдвох з старшим боярином.

Молода з дружкою заходять у двiр, господарi запрошують їх у хату. Вони вiтаються ще й у хатi, тодi молода кланяється i каже:

– Просили батько й мати i я прошу до нас на весiлля в недiлю.

Господарi дякують i запрошують сiдати. Молода з дружкою або сiдають, або кажуть, що їм ще багато ходити, i йдуть далi.

У суботу о 18 годинi у молодої збирається почет молодої i молодого: бояри i дружки. На цей вечiр родина молодої готує наїдки, а молодий приносить з собою напої. Молодий приносить також двi верхiвки сосни, ялини а чи вишнi. Бояри з дружками сiдають за стiл, де розкладений кольоровий папiр, пiр'я, ножицi i м'який дрiт. Дружки спiвають:

На вершок обох деревець дружки чiпляють по великiй червонiй квiтцi. Вона робиться з калини, пiвнячого пiр'я, колоскiв. Молода стоїть бiля свого деревця, а молодий бiля свого i дякують кожному, хто почепив на деревце квiтку. Потiм всi разом прибирають. Дружки спiвають: