Сватання може вiдбуватись за тиждень до весiлля, за мiсяць i за пiвроку. Проте за тиждень до весiлля молодий i молода визначають кожен собi гурт, який буде виконувати на весiллi головнi звичаї. Пiснi, примовляння i порядок ведення весiлля треба вивчати в школi.
Якщо дозволяють статки, молодий купляє двi каблучки i чоботи молодiй. Молода готує молодому вишиту сорочку, три великi подушки, ковдру, двоє простирадл i рушник. Всi iншi подарунки робляться згiдно звичаю в цьому селi i достатку батькiв молодих.
Сватання може бути i пишнiше. Буває, родичi домовляються про одруження своїх дiтей, ще коли вони малi, або сiм'ї живуть близько i знають про дружбу молодят давно. Тодi, за попередньою домовленiстю, в недiлю родичi молодого: батько, мати, їхнi рiднi брати i сестри, а також юнак, який має женитися, iдуть пiшки а чи їдуть до дому нареченої. Везуть iз собою напої. Рiдня нареченої готує закуски i теж запрошує на цей день найближчих родичiв. Проводять спiльну бесiду за святковим столом, домовляються про те, де молодi будуть жити, чим їм можна допомогти в першу чергу. Пiсля сватання родичi молодого звертаються до родичiв молодої словами «свахо», «свате».
Пiсля весiлля один тиждень молода живе у молодого, а тодi вони починають жити там, де для них є мiсце: в новiй хатi чи в молодої. Тому хiд весiльного дiйства вiдбувається так, що молодий у недiлю веде молоду до свого дому.
Вранцi в п'ятницю десь на дев'яту годину до хати i молодої i молодого збираються запрошенi перед цим коровайницi та почет.
Почет молодого складається з двох сватiв, перев'язаних рушниками, старшого боярина (хороший нежонатий товариш молодого по молодiжних iграх або брат у других чи в третiх), який вiдзначається великою червоною квiткою на вилозi пiджака, i ще шiстьох бояр з червоними квiтками меншого розмiру. Також двi свiтилки – сестри молодого вiком до 12-ти рокiв.
Почет молодої складається з двох сватiв, старшої дружки, яка носить трохи не такий пишний вiнок, як молода, а всього три стрiчки, i шiстьох дружок, якi вiдрiзняються великими бiлими паперовими квiтами з червоними бантами, пришпиленими до грудей. Також два брати вiком до 12-ти рокiв.
Зранку грає музика. Бояри встановлюють в хатi столи так, як будуть розмiщуватися гостi, але в першу чергу той стiл, за яким сидiтимуть молодi. Двоє старост лаштують снiп жита, пшеницi або збiрний iз всiх хлiбних рослин. На покутi лаштують посад – встановлюють лавку i застеляють вивернутим догори вовною кожухом. Позад лавки прилаштовують снiп так, що коли молодi будуть сидiти на покутi, снiп виглядав помiж їхнiх голiв.
Молодий iз старшим боярином у цей час знаходиться в коморi чи iншiй кiмнатi: одягається до весiлля, чепуриться. Вiн може бути вдягнений або в загальнонацiональний костюм, або в мiсцевий народний костюм, або в цивiльний костюм.
Зайшовши у хату зi снопом i кожухом, старший сват вiтається:
- Слава Богу!
Йому вiдповiдають:
– Навiки Богу слава!
– Пане господарю, дозвольте добре дiло починати.
Батько а чи мати молодого вiдповiдають:
– З Богом.
Старости ставлять снiп i стелять кожух. Всi бояри i свати сiдають за стiл снiдати, а коровайницi їх частують. Пiсля недовгого частування старший сват встає i говорить:
- Пане господарю, дозвольте слово мовити.
Батько вiдповiдає:
– Радi слухать.
– Благословiть батьки вести князя до шлюбу. .
– Бог благослови.
– Благословiть батьки вести князя до шлюбу.
– Бог благослови.
– Благословiть батьки вести князя до шлюбу.
– Бог благослови.
Старший боярин i двi свiтилки iдуть у комору. Свiтилки дають молодому хустку, вiн за неї береться, а свiтилки тримають хустку одна за один, а друга – за другий кiнець. Попереду рушає боярин з патерицею (патериця – це довга обстругана палиця з червоним бантом на вершку) за ним свiтилки ведуть молодого. Пiдiйшовши до порога свiтлицi, боярин тричi стукає патерицею об порiг. Всi коровайницi, бояри i свашки встають. Боярин каже:
- Доброго дня!
Всi вiдповiдають:
- Будьте здоровi.
Боярин:
– Шановнi батьки, благословiте князя на посад.
– Бог благословить.
– Благословiте князя на посад.
– Бог благословить.
– Благословiте князя на посад.
– Бог благословить.
Свашки (сестри i тiтки молодого) заводять:
Кланяйся, Iвасю, кланяйся, молодче, (2)
отцю i матiнцi, брату i сестроньцi (2)
i всiй родиноньцi, отцю й матiночцi, (2)
брату i сестроньцi i всiй родиночцi. (2)
Низько й покiрненько, було б хорошенько. (2)
Кожен тобi мовить, що Бог благословить. (2)
Молодий тричi по три рази кланяється, говорячи за кожним третiм поклоном:
Прошу благословення.
Читать дальше