Василь Рубан - Бережа

зроби його смачним,

щоб доцiльним був до iнших страв.

За третьою чаркою, о благословенний,

поласуй смаженими зернятами,

i тобi майстерний стрiлець Тар'я – шана.

Для тебе, супроводжуваного Велесом,

ми кашу приготували,

в супроводi Перуна їж наш хлiб.

Тож швиденько пiднесемо Боговi

корж, смаженi зерна i чар-трунок,

хай змiцнiє вiн нашими побажаннями

i нам удачу пошле.

Тар'я!

Нi знахарi, нi вiдуни не порушують

тих перших мiцних Божих заповiтiв,

нi двi половини Всесвiту не заперечують цих знань,

нi гори, що стримлять в Диво непорушне.

Шiсть рiк несе непорушна твердь,

за вищим законом дояться цi корови,

три сутностi знаходяться в просторi,

одна захована вiд очей, а двi на виду,

Трьохсутнiй має три животи,

i в кожному животi живе насiння,

трьохликий – правитель Тар'ягн –

це бугай, який заплiднює нескiнченну череду корiв.

Раптово прокинувся провiдник родових вод,

коли ми називали на iм'я Богiв,

також трьох матерiв має володар,

троє водяних русалок – його жiнки.

Три рази на капищi требу творять три волхви,

три рази в день свiтлу пiдносять дари,

трояко багатства i блага до нас приходять,

о Богине Бережа, влаштуй достаток.

Три рази в день свiтло кличе нас,

двоє князiв: батько i мати – ласкаворукi,

свiтовi води, двi половини Всесвiту,

просять Сонце-дар пробудити скарби.

Натроє подiленi вищi важкодоступнi простори,

князюють там троє володарiв,

вiдданi вiчному закону дiї,

їх не можна обдурить, бо вони – Закон,

Тар'я!

Оповiдають, жили були Дана i Водан у звiриному крузi на Дивi. Ось це коло сузiр'їв: Баран, Бик, Дана, Близнята Ладо i Лада, Рак, Лев, Тризуб, Гад, Мисливець, Козел, Водан, Риба.

У Дани i Водана не було дiтей, бо їм було провiщення: якщо не матимуть дiтей, то будуть безсмертними. У райському саду росла яблуня, на якiй один раз на рiк визрiвало яблуко. Якби Дана з'їла те яблуко, то народила б сина, котрий би був наслiдком iснуючої в свiтi причини тяглостi життя. Але раз на рiк прилiтала Жар-птиця, з'їдала те яблуко i пiрнала в море.

Аж урочої години завився на дерево Змiй, який узяв те яблуко i подав Данi. Вона його з'їла i стала вагiтною. Тим Змiєм був сам Водан. Як таке трапилось, Водан заборонив Данi родити, iнакше, за провiщенням, Водана чекала кончина. Дана пообiцяла, що не буде родити, але син в утробi все чув i розумiв. Так вона його носила тисячу рокiв. Син просив матерi, щоб вона його народила, iнакше вiн вийде у свiт через бiк.

Пiшла Дана долами i горами, зайшла у печеру до майстра Бога Папи, народила сина i там необлизаного покинула, хоча вiн услiд їй дивився i просив узяти з собою. Як залишився Триєдиний сам на бiлому свiтi, то був слабкий i немощний, так що мiг померти. Раптом з гiр злетiв орел. Вiн принiс у дзьобi вишневу гiлку, вкриту зарошеним цвiтом. Крапля Божистої роси упала в рот малого Тар'ягна, вiн зразу почув у собi нездоланну силу, став швидко рости i заповнив собою два свiти: Диво i Землю.

Пiшов Тар'ягн свiтом i забрiв у райський сад. Тут вiн зустрiв Водана. Стали вони до бою. Водан ударив першим, потрапивши Тар'ягна булавою по щелепах i розбив їх. Як замахнувся Тар'ягн своєю булавою, як ударив Змiя по головi, провалив голову, i з неї води потекли потоками. Цi води обмили лице Тар'ягна i зажила його рана. Води бiгли сiмома рiками. З тих вод вийшло стадо корiв. З тих пiр народився свiтовий закон життя.

Через причину жiнка його не викинула, через причину прiрва його не проковтнула, через причину води змилувались над Дитиною, через Божистий напiй – амрiту – Тар'я набрався сили.

Так причина стала наслiдком. Постав триєдиний закон: Батько-Мати-Дитина.

Спустився Тар'ягн на гору Орiяна i став вершити земнi дiяння, а на Дивi сяяли: Баран, Бик, Близнята Ладо i Лада, Рак, Лев, Дана, Тризуб, Гад, Мисливець, Козел, Водан, Риби.

Двадцять третього грудня сiм'я рано лягає спати. До цього дня господар наводить лад у дворi: чистить хлiви, товар, лагодить реманент, замiтає двiр. Господиня наводить лад у хатi: миє столи, лавки, дверi, посуд, мiняє фiранки на вiкнах i рушники на образах. 23 грудня увечерi вся сiм'я миється i вбирається в чисту бiлизну. Застеляється чиста постiль.

На Святу вечерю 24 грудня готується дванадцять пiсних страв. Протягом дня двадцять четвертого грудня нiхто нiчого не їсть, окрiм дiтей до 7-ми рокiв. Страви можуть бути такi: кутя; узвар; квасоля; капуста; борщ пiсний з карасями або грибами; оселедцi; риба смажена; вареники з капустою, вишнями, картоплею; млинцi; каша гречана, голубцi з пшоном, пироги з квасолею та маком.