Василь Рубан - Бережа

тримаю в руках вiдворотний цiлющий засiб проти Вогню,

щоб вiд його стихiї врятувати оселi.

Спiв волхва, солодший за солодке,

лунає для батька Перунiв, червоного Ра,

даруй нам, Боже безсмертний, варену їжу,

змилуйся над нами, дiтьми i онуками нашими.

Нi старшого серед нас, анi молодшого,

нi веселого, анi смутного,

нi батька, нi матерi наших дочасно не бери,

не заподiй їхнiм тiлам опiкiв.

Нi дiтям нашим, нi довжинi вiку нашого,

нi нашим коровам, нi коням не зашкодь,

не вбий, Ватро, у несамовитiй лютi наших мужiв,

з жертвами пошани ми завжди перед тобою.

Я назвав тобi нашу шану i прохання,

помилуй, нас, батьку громiв-блискавок,

адже благословенна милiсть твоя поблажлива,

ось ми перед тобою просимо помочi.

Вiдкинь ту зброю, що вбиває корiв i людей,

ти володар над мужами, хай буде воля твоя шляхетна,

помилуй i заступи, Боже,

дай нам для мiцi подвiйний панцер.

Бажаючи твоєї пiдтримки, ми склали пошанiвок,

хай нас почує Ягна i червоний Вогонь з Перунами,

хай нас щедро обдарують мати-батько,

Боги: Водан, Земля i Диво.

Тар'я!

Те сяяння, що вийшло iз джерела бiлого Вогню,

увiйшло в лоно матерi батькiвською силою, заспiвало на сiм голосiв,

самиця i самець злучаються в могутньому поривi,

вони своїми тiлами охоплюють сутнє життя.

У того гарячого бугая, який iснує в просторi,

є дiйнi корови, i кобили, i ягницi, яких вiн обходжує,

навколо Вогню, який горить на священному точку,

ходить тiльна священна корова.

Податливi самицi вогненному бику, вiн на них справно стрибає,

удатливий мужчина смакує скарби солодкого злягання,

де Вогонь пройшов, там вугiлля чорнiє,

але вiн захоплює новi простори, бо багатоликий.

Могуть пiдсилює вiчноюного Сварга,

рiки везуть його норовливого на собi,

яскраво блискають стегна i округлостi

на ложi двох свiтiв, коли чоловiк зайшов до коханої жiнки.

Боги знають, що цей бугай породистий,

вони радiють, коли жовтогаряче проникає в червоне,

небесне сяйво краси зародження Вогню,

до цього почту належить i хмiль чар-трунку.

Муж знає свою справу, коли живця у лоно вправляє,

могутнє радiння великих батькiв здiйснюється

в той час, як бугай в кiнцi ночi

вдовольнився коровою – могутнiй можновладець.

Разом з п'ятьма волхвами сiм знахарiв

бережуть таємницю, як знак вiщої птицi,

зверненi нiздрями на схiд, радiють бугаї,

бо ж Боги рухаються за Божистими законами.

Двох первiсних Божистих святих я залишаю бiля себе,

семеро потокiв п'янить життєвою силою,

славлячи закон, закон i проголошуємо,

бо ж ми охоронцi заповiту i звичаю.

Багато самиць перебуває в охотi,

яскравому самцю легко вони пiдлягають,

о Божистий святий дивного кохання,

привези сюди Богiв iз обох свiтiв.

Вранiшня Зоря, що дає нам сили наснаги,

о багатство, прекрасним блиском засяй,

а ти, Ватро, силою величi земної

прости грiх, здiйснений заради удачi.

Доведи до мети, Ягно животворна,

випиймо чар-трунку для умиротворення,

хай народяться в нас дiти плоть вiд плотi,

хай очистить нас Вогонь i благословить.

Тар'я!

Лада i Ладо, двоє мудрих Богiв Роду,

наче бугай i корова, обдаруйте доброзичливiстю,

господар, добрий син добрих батькiв,

дарує цю утчу на Славу Ягнi.

Шануємо вас заради цеї милостi,

двоє добрих Богiв, якi йдуть по слiду Оленя,

надихнiть нашi душi на здобуття здоров'я,

ви подорожуєте, щоб нашi бажання сповнялися.

Коли ваш оплодотворяючий символ

виявився стiйким серед хаосу живих i мертвих потокiв,

так i тут ми допомоги просимо i захисту,

хай ваша життєдайна сила врятує господаря.

Щоб не смоктали його недуги i злиднi,

щоб не спалили його в десять радiв покладенi дрова,

коли жертовний Вогонь гризе живу Землю,

очищаючи її вiд нечистот i скверни.

Хай не проковтнуть його материнськi рiки,

як вороги не втопили зв'язаного святого,

коли Триєдиний рубав Змiєвi голову,

меч його був всепобiдним над антижиттям.

Тар'я!

Медом iз смаженими зернятами, кашею,

хлiбом, пiснями i пошануванням

насолоджуйся, Ягно, рано-вранцi.

Почесним коржем смачним

порозкошуй, Ягно, одобри його,

для тебе нашi узливання.

пж нашого хлiба,

насолоджуйся пiснями Слави,

наче той, хто насолоджується молодою жiнкою.

Корж, Боже, знаменитий здавна,