Чак Палагнюк - Задуха

Вона мовить:

— Ой, мамо. Прошу вибачення. Я просто подумала… — Вона натискає кнопку виклику бортпровідниці.

Стюардеса підходить, і рудоволоса просить два подвійні бурбони.

Я кажу:

— Сподіваюся, ви збираєтеся випити обидві порції.

І вона мовить:

— Узагалі-то це для вас.

Це буде мій перший раз. Той найперший раз, із яким ніщо не зрівняється.

— Давайте не будемо сваритися, — каже вона і простягає мені прохолодну білу руку. — Мене звати Трейсі.

Звичайно, краще б це був авіалайнер Lockhead TriStar 500 із п'ятьма туалетними кімнатами у спеціальному відсіку за салоном туристичного класу. Просторими. Звуконепроникними. У самому хвості літака, де ніхто не бачить, хто там заходить і хто виходить.

У зв'язку з чим виникає запитання: яка тварюка проектувала Боїнг 747–400, де двері туалетів мало не упираються в сидіння задніх рядів. Якась свобода дій можлива тільки в самому хвості літака, в кінці туристичного салону. Про туалетні кімнати в салоні бізнес-класу можна забути відразу, якщо, звичайно, тобі не хочеться, щоб усі знали, чим ти займаєшся.

Усе дуже просто.

Якщо ти — хлопець, ти сідаєш на унітаз, дістаєш зі штанів свого дружка, приводиш його в бойову готовність за допомогою зосередженої мастурбації, а потім просто сидиш, і чекаєш, і сподіваєшся на удачу.

Вважайте, що це така риболовля.

Якщо ви — католик, відчуття точно такі самі, як на сповідь Очікування, звільнення (розрядка) і спокутування.

Вважайте, що це така риболовля, коли спійманих рибок потім відпускають назад у воду. Називається «спортивна риболовля».

Є ще альтернативний спосіб: вдираєшся до туалетних кімнат, аж поки побачиш когось, хто тобі сподобається. Це схоже на одну стару телегру, коли ти відчиняєш двері, і за кожними — який-небудь приз. Це як «Дама і тигр».

Іноді за дверима виявляється щось розкішне й дороге з першого класу — прекрасна дама в пошуках гострих відчуттів у «гетто» туристичного салону. Тут у неї менше шансів зустріти кого-небудь зі своїх знайомих. Іноді — дядько похилого віку в коричневій краватці, закинутій за плече. Сидить, упираючись волосатими колінами в бічні стінки, погладжує свою дохлу змійку. Підводить очі й каже:

— Прошу вибачення, приятелю, я тут трохи зайнятий.

У такі моменти, як правило, губишся й навіть не можеш сказати: «Ага».

Або: «Мріяти не шкідливо».

І все-таки імовірність виграти приз доволі велика, й ти продовжуєш випробовувати свою удачу.

Тісний замкнений простір, туалетна кімната; за тонкою стіночкою — майже дві сотні незнайомих людей. Це так збуджує. Для якихось особливих маневрів просто немає місця, так що доводиться розбещуватися. Винаходити щось новеньке. Творче уявлення й невелика попередня підготовка у вигляді комплексу простих вправ на розтяжку — і стукай собі «тук-тук-тук» у райські двері. Ти сам здивуєшся тому, як плине час.

Збуджує не стільки бажання сексу, скільки небезпека. Виклик і ризик.

Це не освоєння Дикого Заходу, і не відкриття Південного полюса, і не перша висадка людини на Місяць.

Це просто інша галузь космічних досліджень.

Ти відкриваєш нові простори. Ті, які в тебе всередині.

Це — остання неосвоєна земля. Інші люди, незнайомі люди. Їхні руки й ноги, їхні шкіра та волосся, їхні запахи та стогони — це все, з ким ти ще не спав. Незвідані простори. Останній праліс, який тобі належить опустошити. Все, про що тільки можна мріяти.

Ти — Христофор Колумб, який відпливає за обрій.

Ти — перша печерна людина, що ризикнула скуштувати устрицю. Можливо, в цій конкретній устриці немає нічого нового, але для тебе вона нова.

Високо-високо над землею, на проміжному відрізку далеких трансатлантичних перельотів можна разів десять улаштувати собі маленьку пригоду. Навіть дванадцять, якщо фільм нецікавий. Іноді — більше. Коли літак повен. Іноді — менше. Коли сильна турбулентність. Більше — якщо ви не противник дати в рот мужчині. Менше — якщо ви повертаєтесь на місце, коли почали розвозити їжу.

Що мені не сподобалося першого разу: я був п’яний, і коли ця рудоволоса Трейсі вже майже довела мене до оргазму, літак несподівано провалився у повітряну яму. Я тримався за сидіння унітаза й бухнувся вниз разом з усім літаком, а Трейсі підкинуло догори — вона злетіла з мене разом із презервативом, як пробка із пляшки шампанського, й ударилася головою об пластикову стелю. Тієї ж секунди я кінчив, і моя сперма на кілька секунд зависла в повітрі в утвореній невагомості — між Трейсі під стелею та мною на унітазі. А потім — бух — і вона падає на мене зверху, всіма своїми ста футами з гаком.