Вона каже:
— Тільки не сприймай на свій рахунок. Я мала на увазі не тебе, а взагалі.
А мені здавалося, що я дуже навіть непогано впоруюсь. З урахуванням двох подвійних бурбонів і тієї «незначної» обставини, що за останні три години я взагалі жодного разу не присів.
Десь над Лас-Веґасом, у напрямі південь — південний захід. Сили вже на спаді. В обох. Ноги тремтять, як під час грипу. Вона демонструє мені прийом «общипування молодих пагонів», як це називається в «Камасутрі». Потім — «смоктання плоду манго». Потім — «поглинання».
Ми вовтузимося в тісному пластиковому, просторі, в застиглому часі, впритул одне до одного. Це — не садомазохізм, але близько до того.
Минули щасливі часи старих Lockheed Super Constellations із двокімнатними туалетами по правому та лівому борту: роздягальня з нужником за окремими дверцятами.
Піт тече по її гладенькій, майже обтічній мускулатурі. Ми пихтимо одне на одному — два ідеально налагоджені механізми, ми виконуємо роботу, для якої, власне, і призначені. В якісь моменти ми стикаємося лише ходовими частинами — мій поршень ковзає в неї всередині, ледве торкаючись стертих країв, злегка вивернутих назовні. Я відкидаюся назад, притискаючись плечима до пластикової стіни, а від пояса й нижче — тицяюсь уперед. Трейсі ставить одну ногу на край маленької раковини й лягає всім корпусом на моє підняте коліно.
Наші відображення в дзеркалі — наче плоска картинка з того боку скла, фрагмент порнофільму, фото, завантажене з порносайта, знімок із журналу для дорослих. Це не ми, це хтось інший. Хтось дуже красивий. Без майбутнього й життя за межами цієї миті.
Найзручніше місце в Боїнгу-767 — велика центральна кабінка у хвості літака, за туристичним класом. У «конкордах» — дещо гірше. Там туалети взагалі малесенькі. Не розвернешся. В розумінні, що там незручно. Хоча, знову ж таки, дивлячись для чого. Якщо вам треба просто справити малу нужду, або почистити зуби, або протерти контактні лінзи — місця цілком достатньо.
Але якщо ви збираєтеся зобразити «ворону», як це називається в «Камасутрі», або «cuissade», [17] Сексуальна поза, що дістала свою назву від французького слова cuisse — стегно.
або щось іще, для чого вимагається здійснювати рухи розмахом більше двох дюймів в теж та інший бік, тоді краще беріть квиток на Aerobus А 300/310, там туалети просторі. Є де розвернутися. Також рекомендую дві задні туалетні кімнати в British Aerospace One-Eleven.
Десь над Лос-Анджелесом, у напрямі північ — північний схід. У мене вже все болить, і я прошу Трейсі зупинитися.
Я кажу:
— А навіщо ти так робиш?
І вона каже:
— Як?
Ну, так.
І вона всміхається.
Люди за незачиненими дверима… Їм набридло говорити про погоду. Вони втомилися від безпеки. Вони вже зробили всі ремонти в будинках і квартирах. Доглянуті, засмаглі люди, вони позбулися поганих звичок — вони більше не курять, не вживають солі й цукру, скоромного. Вони все життя навчалися, працювали, доглядали за своїми батьками, бабусями й дідусями, та врешті-решт не лишиться нічого. Всі їхні заощадження підуть на те, щоб підтримувати в собі життя за допомогою зонда для штучного годування. Вони навіть забудуть, як жувати й ковтати.
— Мій батько був лікарем, — каже Трейсі. — А тепер він навіть не пам'ятає, як його звати.
Ці мужчини й жінки за незачиненими дверима… вони не знають, що купити дім трохи більший — це не вихід. Так само, як поміняти дружину/чоловіка, заробити ще більше грошей, зробити підтягання обличчя.
— Чим більше ти придбаєш, — каже Трейсі, — тим більше потім утратиш.
Виходу немає.
Не найрадісніше відкриття.
— Ні, — кажу я і проводжу пальцем у неї між ногами. — Я маю на увазі, ось так. Навіщо ти голиш лобок?
Вона всміхається й закочує очі.
Вона каже:
— Щоб носити трусики-танга.
Я сиджу на унітазі — відпочиваю. Трейсі дивиться в дзеркало. Перевіряє, що лишилося від її макіяжу. Слинить палець і витирає змазану помаду. Намагається затерти пальцями сліди укусів навколо сосків. У «Камасутрі» це називається «розірвані хмари».
Вона каже, звертаючись до свого відображення в дзеркалі:
— Навіщо мені такі розваги? Та просто так. Коли розумієш, що все безглуздо, тобі вже однаково, чим займатися.
Коли розумієш, що все безглуздо.
Цим людям не потрібен оргазм. Їм треба просто забутися. Забути про все. Хоча б на дві хвилини. На десять хвилин, на двадцять. На півгодини.
Або, можливо, все ще простіше. Якщо до людей ставляться, як до худоби, вони й поводяться, як худоба. Або це тільки виправдання. Можливо, їм просто нудно.
Читать дальше