Чак Поланік - Чарівна ти

Пенні обурювало те, як кореспонденти-чоловіки смакували цю історію, мов сальний жарт, постійно підморгуючи, в кожній фразі додаючи «гаряча штучка» та прицмокуючи.

— Не марнуй гроші, — крикнув Монік Тед. — Джеральд з відділу авторського права запав на тебе. — Кінь нетерпляче переступив на місці. Таксі позаду почало гудіти.

— Невже ти не чув? — заволала у відповідь Монік. — Чоловіки — застарілий спосіб!

Таке відверте зізнання викликало оплески жінок у черзі.

Монік грала перед натовпом.

— Будь-що, що чоловік може мені зробити, я в змозі перевершити! — Вона нетерпляче клацнула пальцями, кожен кришталь на нігтях спалахнув у сонячному світлі.

Така заява викликала ще гучніші оплески. На її підтримку лунали смішки та свист.

Знову гуділи таксі. Заворушилася черга біля будинку.

— Невже сексуальна іграшка зможе пригостити тебе вечерею? — кинув виклик Тед, вочевидь фліртуючи з дівчиною.

— Я сама в змозі розрахуватися за вечерю! — З наступним кроком Монік та ще кількох жінок проковтнула величезна рожева будівля.

Ніби щоб нагадати Пенні, що вона знов у дикому нестримному Нью-Йорку, першого ж місяця після повернення на неї вчинили напад. Вона стояла сама на порожній платформі метро, прямувала додому, допізна затримавшись на роботі. Пенні ліниво розмірковувала над тим, що замовити: їжу з тайського ресторану або піцу, коли ззаду її схопили за руки. Стало нічим дихати, стиснуло груди та горло, а зір зіщулився до вузенької стрічки флуоресцентної лампи над головою.

Вона лежала на спині, широкі штани від Донни Каран зібралися навколо черевиків від Джиммі Чу. Пізніше, коли вона пригадувала те, що сталося, найбільше їй пам’яталося про нападника те, що від нього смерділо застояною сечею та персиковим коктейлем із вином. Вона так і не усвідомила, як швидко все сталося. Однієї миті вона розмірковувала про курку з лимонним сорго, а вже наступної відчувала, як збуджений член незнайомця силкується увійти в неї напролом.

У пам’яті промайнув Максвелл. І річ не в тім, що нападник демонстрував допитливість або торкався її, мов лікар, а в тому, що напад був якийсь байдужий.

Коли Пенні відчула, що поступається й люта міць розриває її зсередини, ґвалтівник заволав.

Тільки-но він скотився з неї, відразу ж скочив на ноги, заколисуючи брудний член, який звисав із розстібнутих драних штанів. Він продовжував кричати, з очей лилися сльози, коли він став оглядати своє «багатство».

Спершу їй здалося, що застібка-«блискавка» якось зачепила його ніжну плоть. Перш ніж Пенні відновила сили, щоб закричати або втекти, вона побачила, як на голівці його члена виступила величезна краплина крові, наче з колотої рани.

Ґвалтівник переключив свою увагу зі своєї кровотечі, люто подивився на неї. Боягузливо заскиглив:

— Що там живе у твоїй «киці», леді? Бенгальський тигр?

Пенні помітила, що краплі крові перетворюються на тоненький струмок. Відсунулася назад, щоб уникнути калюж, які насочилися на платформу метро. Розгледіла, що він користується презервативом, латекс розірвано.

Ще за хвилину прибув поїзд, нападник зник. Це все, що вона спромоглася розповісти поліцейському, коли зателефонувала 911.

Лікар, до якого вона звернулася, провів необхідні стандартні аналізи, але жодної інфекції виявлено не було, втім, лікарка порекомендувала Пенні повернутися за шість тижнів для проведення додаткових обстежень. Ця доросла, сповнена співчуття жінка з кучерявим сивим волоссям наполягала на тому, щоб оглянути органи тазу та взяти проби для аналізу ДНК. Наказавши Пенні покласти ноги на стремена на оглядовому кріслі, жінка натягнула латексні рукавички. Звеліла видихнути, коли вводила дзеркальце.

Поки лікарка вмикала ліхтарик та ретельно обстежувала органи тазу, Пенні спитала про рентген тазу.

— У ньому зазвичай немає необхідності, — заспокоїла її лікарка.

— Будь ласка, — наполягала Пенні. Її прохання підживлювала хвиля страху.

— Чого ви боїтеся? — спитала лікарка, продовжуючи огляд за допомогою дзеркальця та ліхтарика.

Пенні розповіла про порізаний пеніс ґвалтівника. Про дірку в його презервативі.

— Не бачу нічого, що могло би спричинити таку різану рану, — відповіла лікарка. — Напевно, ви не помилилися при першому враженні: він затиснув пеніс застібкою. — Вона почала повільно діставати дзеркальце. — Катюзі по заслузі.

Вони замовили рентген.

Рентген також нічого не виявив.

Пенні запевнила себе, що справа не в ній. Напевно, всьому виною гострий металевий зубчик застібки нападника. І лише після цього Пенні спало на думку, що трапилося найжахливіше. Її янголи-охоронці в пошитих на замовлення костюмах і дзеркальних сонячних окулярах — вперше в житті вони не поспішили їй на порятунок.