Чак Поланік - Чарівна ти

Пенні сподівалася, що кінцеві продукти ліпшої якості, ніж той, що Максвелл залишив для неї на борті «Гольфстриму». Тоді Пенні заснула під його заспокійливу вібрацію, але коли вони сідали в аеропорту Ла Гуардія, вона прокинулася та побачила, що бабка зламана. Два крильця пластмасової бабки відвалилися, а рожеве силіконове тіло тріснуло посередині. Здавалося, щось із неї вилупилося. Вона тоді ще подумала: «бабка-трансформер». Але ж це гусені перетворюються на метеликів. Метелики лише помирають. Відкладають яйця на капустяне листя та гинуть. Коли пілот приготувався сідати, Пенні потай витягла у себе з піхви шматки силікону, сховала у кишеню шуби.

Рішуче налаштувалася знайти справжнього, живого коханця з плоті та крові, перш ніж стати в чергу на П’ятій авеню.

Монік обізвалася:

— Дівчино з Омахи, обережно! — й почала кидати в Пенні солоним маслянистим попкорном.

По телевізору показували Алюет, яка йшла сценою за нагородою за найкращу жіночу роль. Довга, до самої підлоги сукня вирувала навколо її тонованих ніг. Оголені плечі, пряма постава, корсаж без бретелей високо тримає груди, вона була бездоганним втіленням самовпевненості та високих звершень. На неї захоплено дивилися всі.

— Боже, обожнюю її, — зітхнула Монік. — Ці коштовності справжні?

Поміж грудей, у самісінькому центрі, сяяв величезний сапфір.

Камера наблизила зображення Максвелла, який сидів у десятому ряду, біля проходу. Привабливий селюк, виглядало так, ніби він грає в якусь кишенькову електронну гру. Поки його великі пальці танцювали на клавішах маленької чорної коробочки, він, здавалося, не звертав жодної уваги на тріумф Алюет.

Решта присутніх із гучними іменами — такий разючий контраст — з непідробним захопленням аплодували зірці. Стоячи за прозорим подіумом з оргскла, французька красуня так і сяяла, граціозно приймаючи схвалення оточуючих. Кілька людей встали. Потім підвівся весь зал. Хвиля захоплення накрила всіх. Коли вщухли аплодисменти, щоб вона змогла виголосити промову, здалося, що на витонченому обличчі красуні тінню промайнув біль. Вона майже непомітно стиснула губи, нахмурила брови. Потім на її губах заграла усмішка — усе минулося. Навіть під шаром гриму її обличчя почервоніло, від струмочків поту на скронях розгладилися пасма волосся на щоках.

Пенні подумала, що вона виглядає дещо приголомшеною, але так виглядав будь-хто на її місці.

— Merci [5] Дякую ( фр .). , — почала промову акторка, але знову здригнулася. — Alors [6] Отже ( фр .). ! — вигукнула вона. Й почала хапати ротом повітря. Міцно притискаючи золоту нагороду до грудей, вона зробила крок до фіранок, але пересувалася напрочуд невпевнено на своїх височенних тоненьких підборах.

Зробивши другий крок, вона спотикнулася та впала. Золотий «Оскар» з глухим стуком впав на підлогу й відкотився на пару метрів. По залу прошелестіло занепокоєння.

— Хто-небудь, допоможіть зірці! — орала Монік на екран телевізора.

Алюет лежала на підлозі, намагаючись звестися на лікті, і у цей час в неї почали тремтіти ноги. Спочатку здригалися ступні, але тремтіння швидко сягнуло колін — невдовзі в неї тремтіли обидві ноги від самої талії. Щиколотки повільно розсувалися. Оскільки вона лежала ногами до залу, її ноги нарешті розсунулися, туго натягнувши спідницю. Попри те що Алюет схопилася за поділ, аби попередити непристойне оголення ніг, тканина натягнулася занадто сильно. Спідниця підскочила до пупа. Пенні побачила, що акторка не надягнула білизни. Жінки ніколи не вдягають білизну під сукню, яка так облягає.

— Ти це бачила? — пошепки поцікавилася Монік. Одна рука її застигла у повітрі, саме між чашею з попкорном та роззявленим ротом.

На думку Пенні, володарка п’яти «Оскарів» виглядала божевільною. Вона несамовито крутила головою на всі боки, шмагаючи по сцені своїм довгим волоссям. Очі закотилися, видно було лише білки. Груди здіймалися, спина вигиналася, стегна штовхалися вгору, немов зустрічаючи коханця-невидимку.

З помітним французьким акцентом вона кричала:

— Ні! — Благала: — Будь ласка, ні! Тільки не тут! — Складалося враження, що кінозірка дивиться прямісінько на К. Лінуса Максвелла.

Не так швидко! Почалася реклама.

Задихану зірку, яка лежала на сцені, демонструючи свій оголений лобок мільйонній аудиторії, миттєво змінила нова компанія двадцятирічних красунь, що, хихикаючи, розмахували яскраво-рожевими фірмовими пакунками.