Галина Пагутяк: Кожен день – інший. Щоденник

С. 97: Що відчувають діти, які грають ці ролі, чи здатні вони відрізнити [рельність] => реальність від вигадки?

С. 101: Я давно вже не задаю свого прізвища в пошук, бо з недавнього часу перед багатьма з нас [поставила] => постала проблема: як захиститись від анонімного бруду й хамства й виробити від нього імунітет.

С. 107: Час повертається назад — це світло, відкриття внаслідок читання — світло, творчість, [яка] => якою б похмурою вона не видавалась, перемога світла.

С. 113: Я посадила на балконі коріандр і [базилію] => базилік замість квітів.

С. 116: Триматись подалі від [буль-якого] => будь-якого публічного літературного життя — гарантія літературного довголіття й душевного спокою.

С. 119: Час від часу я зазираю на якийсь [літературнмй] => літературний сайт, аби виміряти дистанцію, і кожного разу це нагадує мазохізм.

С. 155: Ясна річ, йдеться [не моральний] => не про моральний фундаменталізм, та його вже фактично не існує в нашому суспільстві, а про те, що його замінила демонізація аморальності, й тепер ми маємо аморальний фундаменталізм, який не менше шкодить, навіть більше, бо порушує мої чи чиїсь принципи.

С. 156: Бракувало чогось, зовсім трішечки, [шоб] => щоб перейти межу.