Валерій Макеєв - 100 днів полону, або Позивний «911»

Здесь есть возможность читать онлайн «Валерій Макеєв - 100 днів полону, або Позивний «911»» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2016, ISBN: 2016, Издательство: Литагент Фолио, Жанр: Современная проза, prose_military, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

100 днів полону, або Позивний «911»: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «100 днів полону, або Позивний «911»»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Книга-сповідь волонтера, який пройшов воєнний Схід України й опинився за ґратами у підвалі, де не діють жодні закони і правила, а все будується винятково на людських стосунках. Це документальна розповідь про паралельний вимір, який існує в нашому світі за кілька сотень кілометрів. Жорстокі ополченці, російські десантники, психологічні допити, приниження, катування – мало хто після цього виживає. Але він вижив і… написав про це. Дискусійно, суперечливо, нетипово, але чесно.
Видання для тих, хто хоче жити у власній щасливій країні

100 днів полону, або Позивний «911» — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «100 днів полону, або Позивний «911»», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать
Днів через пять від калюж у камері не залишилося і сліду але вологість і - фото 18

Днів через п’ять від калюж у камері не залишилося і сліду, але вологість і вогкість були непереможні, зробивши свою неприємну для здоров’я справу, заручившись підтримкою землебетонної підлоги.

Уночі без освітлення в камері теж не дуже затишно. Надто коли приводять нових затриманих, а ти їх не бачиш. А в них емоції. Але це інша історія. Переказувати все життя – не доля смертних. Ми можемо говорити про його грані. Ось зараз – про дощ. Так, чудово випити чаю разом із лікарем, вдивляючись в очищений легким осіннім дощиком асфальт двору обласної лікарні.

«Вірний присязі»

Висушити одну сльозу – більше доблесті, ніж пролити ціле море крові

Джордж Гордон Байрон

Коли повернувся після стоденного полону, зловив себе на тому, що постійно переживаю стан якоїсь незавершеності. Лишалися відкриті питання: «Навіщо ж їхав? За ким?». Подумки я все ще залишався у полоні, зі своїми друзями, зі своїм світом відчуттів. Безумовним пріоритетом було звільнення Романа Черемського, який став мені більше, ніж просто близьким другом. Та й лишалася проблема звільнення інших полонених. Шестеро із сімох, за якими їхав, уже були вдома. Деяких довелося виводити через Росію. Із деким зі звільнених зв’язався. Поговорили. Але як багато не сказали! Усе між рядків. Хлопці з Волині, Чернігівщини… Серце зберігає пам’ять.

А ось Свят і досі залишався у глибокому тилу противника Мені вдалося відновити - фото 19

А ось Свят і досі залишався у глибокому тилу противника. Мені вдалося відновити з ним контакт. Передзвонив. Я не знав, що запитувати, тому пролунало банальне «як ти?». Відповідь вразила.

– Вірний присязі, – сказав Свят.

Коротко. Ємко. Це згодом я дізнався подробиці його перебування в глибокому тилу противника упродовж більше п’яти місяців. В одному з інтерв’ю я назвав Свята ідеальним солдатом. Чому? Пам’ятаєте, як у фільмі «Брат» у хлопців, що демобілізувалися із Чечні, кореспондент запитав: «Ну, а хто у Вас найкрутіший?» − «Так ось – Даня!», – відповіли двоє здорованів, вказуючи на абсолютно «неформатного» богатиря, роль якого виконував Сергій Бодров молодший. Свят саме з таких – «неформатних». Коли танкісти потрапили в засідку – позбулися техніки і прийняли бій стрілецькою зброєю − у нападників тільки 200-х було 12. Свят із невеликою групою по-пластунськи всю ніч переповзали поле… Сховалися в соняшниках. Коли я сидів у Ровеньках, ще не знав, про кого говорили мої конвоїри:

«Послали нас зачищати поле від укроповського спецназу (так визначили за навиками наших танкістів із Гончаровська). Пішли ми в супроводі важкої техніки – комбайна. Знайшли. На щастя, у пацанів не було набоїв».

Я тоді не знав, що йдеться про Свята.

«У мене всі чотири ріжки вже були порожні. Забрали автомат. Шкода, він класно пристріляний», – розповідав мені Свят уже при зустрічі. Він майже не говорить російською мовою. Тут – це добре, а там – виникали проблеми з виведенням.

На кордоні з Росією Свята ховали по черзі дві сім’ї. Був ще один чоловік, який зв’язувався зі мною. Він потім постраждав, але сьогодні живий-здоровий. Честь і хвала і йому, і цим двом сім’ям. Щоб бути героєм тут, за сімсот кілометрів від буремного Сходу, достатньо вийти на мітинг, потриматися за прапор – і вже ніби патріот. А там за переховування «укропів і нациків» у кращому випадку – просто розстрілюють. Люди знали, на що йшли. І зберегли життя Святу. А Свят, як ідеальний солдат, одразу, щойно опинився після втечі в надійних людей, зв’язався з командиром. Саме завдяки інформації Свята штаб отримав чіткі дані про тих, хто потрапив у полон, де їх тримали, кількість поранених і загиблих… Інформація про місце перебування полонених дуже допомогла під час обміну. За четвіркою з цієї групи їхав і я. Натомість є наші спеціалісти (як правило, ефективна «спецура» з виведення заручників – не брендова: про них майже нічого невідомо, але вони роблять дуже великий обсяг роботи й ефективний, а часом навіть ефектний. Утім, ефектність, звичайно ж, не мета. Вищий пілотаж – коли все відбувається буденно й непримітно для людського ока).

Фактично, Свят тікав двічі. Спочатку від ополченців, які взяли його в полон, а згодом – від цивільних, які прихистили, а потім хотіли продати. Адже за Свята давали 17 000 грн. Листівки з його фото були розклеєні в десятках населених пунктів. Свят був на червоній картці: при затриманні – розстріл.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «100 днів полону, або Позивний «911»»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «100 днів полону, або Позивний «911»» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «100 днів полону, або Позивний «911»»

Обсуждение, отзывы о книге «100 днів полону, або Позивний «911»» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x