Умберто Еко: Номер нуль

Терористичний акт у Петеано, організований неофашистами.

«Національний авангард» — італійська неофашистська націонал-революційна організація. Ударна структура ультраправих Італії 1960-х років. К’яйє був її натхненником та лідером.

У 1973 р. рух розпустили через звинувачення у відродженні фашизму, хоча, вочевидь, об’єднання існувало й опісля.

Ліворадикальна підпільна організація, заснована 1970 року, члени якої викрали й убили прем’єр-міністра Італії Альдо Моро у 1978 році.

Феліче Кассон — суддя та сенатор від християнських демократів.

Маріано Румор — прем’єр-міністр Італії 1968 року від християнських демократів, обіймав кілька посад в уряді аж до 1972 року.

Карбонарії — члени таємного, суворо законспірованого товариства в Італії в 1807—1832 рр. Карбонарії італійською означає «вуглярі». Ця назва пов’язана з тим, що в товаристві карбонаріїв поряд з іншими існував ритуал спалення деревного вугілля, який символізував духовне очищення членів суспільства.

Наприкінці XIX століття був одним із шести італійських банків, які мали право карбувати гроші. Офіційний Банк Ватикану, коли у 1893 р. збанкрутував, це призвело до відставки тодішнього уряду.

Людина, що живе світським життям, отримуючи насолоду від спілкування, наїдків, вина тощо.

Французький піаніст.

«Пісня напам’ять».

«Об’єднана священна корона» — мафіозна організація з південної частини Італії.

Рядок з уже згаданого фільму «Касабланка»: означає, що поліція має удопитати звичайний перелік злочинців зі своєї картотеки.

Діорама — стрічкоподібна, зігнута півколом живописна картина з переднім наочним планом (споруди, реальні і бутафорські предмети).

Йдеться про твір «Сирени титана», у якому головний герой міг переміщатися у просторі та часі.

Закон не дбає про дрібниці (лат.) — юридичний принцип.

Журналіст, телеведучий, письменник, пише есеї на культурні, історичні, мистецькі теми.

Амінторе Фанфані — багаторазовий голова уряду та міністр закордонних справ Італії, тимчасовий президент Італії у 1978 році.

Клаус Барбі, або Ніколаус Барб’є — німецький нацистський військовий злочинець часів Другої світової війни, найбільш відомий як колишній начальник відділення гестапо німецької окупаційної влади у французькому місті Ліоні.

Члени неофашистської організації, звинувачені у терактах.

Агент ЦРУ, теоретик «теорії змови» (від англ, conspiracy theory, також відома як конспірологічна теорія) — теорії, котра пояснює певну подію (зазвичай політичну, суспільну або історичну) наслідком таємного плану групи впливових людей або організацій.

Був наступником Віто Мічеллі, якого заарештували за змову проти державних інтересів під час спроби державного перевороту, організованого Боргезе. Реформував розвідку в Італії. Крім того, організовував шпигування за багатьма суддями з європейських держав.

Дійсність перевершує фантазію.

Прадавнє місто на Адріатичному узбережжі, «галльська столиця Італії», розбита Помпеєм у 82 році.

Пане ( ісп .).

Вид поліції в іспаномовних країнах.

Жіночі перукарні (франц.).