Умберто Еко: Номер нуль

Лампреді — італійський політик, партизан, високий очільник Компартії Італії. Брав участь у розстрілі Муссоліні разом з полковником Юніє Валеріо Боргезе — головою військово-морської флотилії (X флотилія МАС), які займалися підривною діяльністю у морі. Підтримував Республіку Сало як переконаний фашист.

Замок Сфорца — одна з головних принад Мілана, колишня фортеця.

Йдеться про головний кафедральний собор Мілана — Санта-Марія-дель-Фйоре.

Головна церква домініканців у західній частині Мілана.

Сховок для усамітнення (ісп.).

Пісня над Піснями, Книга Пісні Пісень Соломона, Книга Пісень — книга Старого Заповіту, що приписується цареві Соломону, — є збіркою любовних гімнів, які розкривають взаємні почуття Соломона й Суламіфі вихваляють їхню красу.

Павук роду павуків-стрибунів, який мовою мешканців Самоа означає «той, що вигадує історії». Так самійці називали Роберта Стівенсона, автора «Острова скарбів».

Si stranifica — очевидно, неологізм автора, від прикметника strano — дивакуватий, чудний.

Син маркіза Джеріно Джеріні, сенатора Італійського королівства, шляхтича, кавалера Мальтійського ордену.

Римо-католицька чернеча конгрегація Папського права. Опікується дітьми та молоддю з убогих родин.

Йдеться про романтичну мелодраму «Касабланка» (1942).

Містечко неподалік Генуї на узбережжі Лігурійського моря.

Провідний тогочасний криміналіст у Мілані.

Цілком (лат.).

Даріо Фо — італійський кіно- та театральний режисер.

П’єтро Аретіно — італійський письменник та гуманіст.

Вдарити у цимбали (прибл.).

Джованні Фальконе — суддя, який вів справи проти італійської мафії, зокрема «Коза ностра». Того дня він був убитий згаданою мафіозною структурою. Став символом боротьби проти мафії.

Франческо Коссіга — президент Італії з 1985-го по 1992 рік.

Соте Prima Più Di Prima — пісня 1959 року, виконавець Доменіко Модуньйо.

Леччізі — італійський політик та журналіст, відомий серед неофашистів. Викрав труп дуче, про що йтиметься далі.

Гарбуз, голова.

Пробачте тих, хто помер (лат.). Вергілій.

Обіймав посаду прем’єра у 1957—1958 роках, політик, представник Народної італійської партії.

Поліція фашистського режиму, що виникла з приходом Муссоліні до влади. Займалися серед іншого й диверсіями.

Невизначеність, напружене, тривожне очікування (франц.).

Популістично-права політична партія, що існувала в Італії в 1946 — 1949 роках. Ідеологія — монархізм, антикомунізм. Названа на честь однойменного видання Гуільєрмо Джаніні, який був лідером партії. Так виник термін «квалункізм» — ідеологія «пересічного громадянина», якій властива не підтримка будь-якої сили, а цинічна незацікавленість політикою, відсутність соціальної відповідальності та антиполітичний популізм.

Типове вітання фашистів та нацистів, запозичене з часів Римської імперії, яким у ті часи вітали військових полководців. Звідси італійська назва «римське вітання» (salute romano).

Squadrismo — використовували переважно для боротьби з наростаючим соціалістичним рухом, що протистояв фашизму. Фашистські загони організовували страйки проти збільшення податків у містах, які контролювали соціалісти, а також залякували виборців під час виборів.

Берсальєри — стрільці в італійській армії, елітні високомобільні піхотні частини. Започатковані в 1836 р. у сардинській армії (П’ємонт) генералом Алессандро Ферреро делла Мармора.

Фйоренцо Бава Беккаріс — італійський генерал, відомий придушеннями повстань у Мілані в 1898 р.

Італійський художник, письменник, журналіст (1908—1983 рр.).

Le ossa — кістки (іт.).

Джованні Баттіста Тьєполо (1696—1770) — італійський художник, один з найпримітніших майстрів італійського рококо, майстер фресок та гравюр, останній великий представник венеціанської школи живопису.