Умберто Еко: Номер нуль

Представник короля або сеньйора у дореволюційній Франції, який керував областю, котру називали бальяжем, де представляв адміністративну, судову та військову владу.

Син Петра І Карагеоргієвича, короля Сербії, перший король сербів, хорватів та словенців зі свого роду (1903—1918).

Був виключений з Бельгійського ордену, не був навіть лицарем. У Бельгії його вважали карним злочинцем і переслідували судом.

Те ж саме, що великий понтифік.

Прадавній обряд Мемфіса та Міцраїма — об’єднаний статут єгипетського напрямку масонства, відомий з кінця XVIII ст. Майже всі ложі, які користуються цим статутом, не визнано Об’єднаною великою ложею Англії, найстарішою у світі, але натомість визнаються ложами Великого Сходу Франції — найстарішої масонської організації у Франції та в Європі.

За найновішою модою (франц.).

Меровінги — королівська династія, що в V — середині VIII століття правила на значній частині теперішньої Франції та Бельгії, а також на частині території Німеччини та Швейцарії.

Казкова країна щастя та достатку за Дж. Боккаччо.

Porta Ticinese — колишня міська брама Мілана, частина вже згаданого Іспанського муру.

Страва з білих та зелених макаронів-тальятелле, зварених разом і заправлених соусом.

Різновиди мафії у різних провінціях.

Коктейль з ігристого вина просекко та персикового пюре.

Неважливі слова (лат.). — у переносному сенсі: про даремні слова чи обіцянки.

«Наш Мілан» (мілан. діалект) — п’єса на музику Карло Бертолацці.

Найдавніший постійно діючий театр Мілана.

Персонаж американського мультфільму.

Ресторан у Венеції, заснований у 1931 році. Його часто відвідували знаменитості.

Вихваляння тим, що людина має зв’язки серед відомих чи впливових особистостей.

Федеріко Фелліні (1920—1993) — італійський режисер, сценарист, фільми якого відзначаються поєднанням стилів фентезі та бароко, вважається метром італійського кіно, має чотири «Оскари».

Виставляння про людське око своїх радикальних поглядів.

Резиденція президента Італії.

Міланський лікувальний заклад для літніх людей.

Провінційне місто неподалік Неаполя.

Лудовіко Аріосто — італійський поет та драматург епохи Відродження. Кардинал Іпполіто Д’Есте — брат герцога Альфонса І, якому належали землі Феррари, де мешкав поет. При дворі Аріосто відповідав за різноманітні святкування. Автор «Несамовитого Роланда» («Несамовитого Орландо»).

В античній культурі — провидиці, які передрікали майбутнє, частіше — біди.

Був партизаном під час організації антифашистського опору в Італії, входив до складу Визвольного комітету. Вважають, що був одним із тих, хто приймав рішення про розстріл Муссоліні.

Провінція у Ломбардії.

Долина на півночі Італії, розташована біля Бернінських Альп на кордоні зі Швейцарією. Муссоліні планував дати тут рішучу відсіч противнику.

Прізвисько одного з командувачів бригади.

Саме він упізнав Муссоліні при втечі.

Йосип Броз Тіто — командувач Югославського партизанського руху під час Другої світової війни. Керував Югославією у повоєнний час аж до смерті у 1980-му.

Родольфо Граціані — маршал Італії, у 1943— 1945 рр. був військовим міністром у Республіці Сало.

У 1937—1940 рр. — начальник Генерального штабу. Після повалення Муссоліні у 1943—1944 рр. очолював італійський уряд, підписав перемир’я з союзниками та оголосив війну Німеччині.

34-й президент США.

Фрідріх І Барбаросса — правитель Священної Римської імперії (1155— 1190), король Німеччини (1152—1190). Фрідріх І Барбаросса є одним із важливих персонажів роману Умберто Еко «Бавдоліно», де виступає названим батьком головного героя, великого фантазера Бавдоліно з Фраскети. У книзі відтворена хроніка нескінченних воєн Фрідріха Барбаросси з волелюбними італійськими комунами.